"Сліпий солдат ": ніжинський підпільник Яків Батюк
Серед багатьох Героїв Радянського Союзу, яким звання було присвоєно за заслуги у Великій Вітчизняній війні, особливо виділяється ім'я однієї людини - Якова Петровича Батюка. Особистістю він був дійсною унікальною, так як незважаючи на серйозну недугу боровся з німецько-фашистськими загарбниками до самого кінця.
Коли 22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна, і фронт став наближатися до Ніжина, райком комсомолу рекомендував залучити незрячого адвоката Якова Батюка до підпільної роботи. 13 вересня 1941 року місто Ніжин було зайняте німецько-фашистськими загарбниками, але в цих умовах Батюк створює підпільну організацію з однодумців - патріотів, влаштувавшись на початку 1942 року директором артілі з виробництва канатів. Так була створена група для проведення диверсій. Приймаючи від окупаційної влади замовлення на кінську упряж, підпільники просочували готові мотузкові вироби спеціальним хімрозчином, виготовленим самим Батюком. Коли оброблена розчином упряж промокала від дощу або поту, хімічні речовини надавали подразнюючу дію на шкіру коней і вони вибували з ладу. Такої упряжі було виготовлено близько 9тисяч комплектів
Дізнавшись про існування в ніжинських лісах партизанського загону, Я.П. Батюк у березні 1942 року зумів пробратися до нього, зустрівся з його командиром. Вони намітили чіткий план дій, на основі якого підпільники розгорнули агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. У листівках були зведення Радінформбюро про події на фронтах, розповідалося про знущання фашистів над мирними жителями. Крім цього, члени підпільної організації Батюка поширювали серед населення газети і листівки, які скидали радянські літаки на територію розташування партизанського загону «За Батьківщину!», виявляли місця дислокації фашистських військових підрозділів, маршрути їх пересування, наявність і кількість озброєння. Всі ці дані передавалися партизанам. Придбавши досвід, зайнялися і диверсіями. Знищили телеграфно-телефонну лінію зв'язку Ніжин - Бахмач, пустили під укіс вантажний потяг.
Гестапо через свого агента-провокатора, який утерся в довіру до підпільників, вдалося вийти на слід ніжинських патріотів, і 25 серпня 1943 року більшість членів комсомольсько-молодіжної організації на чолі з Я.П. Батюком була заарештована. Якова і його товаришів більше 10 днів катували в гестапівській в'язниці, але фашистам так і не вдалося зломити їх бойовий дух. У ніч з 6-го на 7 вересня 1943 року двома вантажними машинами всі заарештовані підпільники були вивезені до залізничної станції і розстріляні біля зруйнованої водокачки. А через вісім днів, 15 вересня 1943 року, місто Ніжин вітав своїх визволителів. Вони були розстріляні за 8 днів до звільнення м. Ніжин радянськими військами. Тіла патріотів були перепоховані на Центральному (Троїцькому) кладовищі міста. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року Батюку Якову Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Іменем Якова Батюка названі вулиця в місті Ніжині та Київський будинок культури Українського товариства сліпих. У Ніжині встановлено бюст героя-підпільника. Скульптурний портрет Якова Батюка виконаний на меморіальному знаку на честь 108 викладачів, співробітників, студентів Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, які загинули в боях за Батьківщину у Великій Вітчизняній війні 1941-45 років. Портрет був встановлений 9 травня 1975 року на фасаді Головного корпусу університету (скульптор Н.П. Міщук, за участю скульптора Галини Кальченко, архітектор А.Ф. Ігнащенко). У Ніжині, на будинку, де розташовувався штаб підпільників, була встановлена меморіальна дошка, на місці розстрілу - пам'ятний знак.