Як і навіщо Катерина II ліквідувала Запорізьку Січ

15 червня 1775 року російські війська під командуванням генерала Текелі ліквідували оплот запорозького козацтва. Причини і наслідки цієї події досі є предметом палких дискусій.

Причина

Одним з ключових внутрішньополітичних подій тих років стало повстання під проводом Омеляна Пугачова охопило в 1773 — 1775 рр.багато регіонів Поволжя, Приуралля і Західного Сибіру. Рушійною силою повстання стали козаки Яїцького війська, в якому також, як і на Запоріжжі, йшли активні процеси соціального розшарування, що породжували конфлікти рядових козаків зі старшиною і владою.

Про масштаб повстання говорить той факт, що в 1774 році для його придушення з Придунайського тетра військових дій був переведений Олександр Васильович Суворов, а при підготовці Кучук-Кайнарджійского миру, умови для Туреччини були навмисно пом'якшені, щоб якомога швидше підписати його і перекинути звільнилися війська на боротьбу з повстанцями. Можна сказати, що пугачовське повстання підштовхнуло уряд до ліквідації Січі, яка завжди залишалася потенційним осередком смути.

Не менш важливим для розуміння причин, які підштовхнули Катерину до цього кроку, був і міжнародний контекст.

Справа не просто в тому, що після укладення купу-Кайнарджійського миру Січ втрачала своє військово-стратегічне значення. По суті, Катерина за короткий проміжок часу демонтувала всю тут політичну систему, яка ще в XVI ст.склалася на землях від Карпат до Чорного моря. Систему, яка характеризувалася динамічним балансом трьох основних сил-Кримського Ханства, Речі Посполитої та Війська Запорозького. Всі ці три структури, хоч і сформувалися в ранній Новий час, проте, несли в собі швидше архаїчні Середньовічні, ніж модерні риси.

У той же самий час імперія Катерини постає як зразкова держава, під владою освіченого абсолютизму, і ліквідація середньовічних утворень були складовою частиною виконання російською імператрицею програми Просвітництва: боротьбою з віджиле своє формами, невіглаством, варварством і релігійним фанатизмом. Їм на зміну повинні були перейти природні принципи і механізми державної організації, встановлені згідно раціонально написаним законам.

Наслідки

Всього через три місяці після видання Маніфесту про ліквідацію Січі Катерина проводить масштабну адміністративно-територіальну реформу. Згідно з указом про «Установи для управління губерніями Всеросійської імперії» територія країни була розділена спочатку на 25 губерній, кількість яких до кінця правління Катерини зросла до 41, провінції ліквідовувалися, замість цього кожна губернія ділилася на 10 — 12 повітів. Реформа була покликана підвищити керованість і уніфікацію територій Російської імперії.