Таврійський вояж Катерини Великої
17 листопада 1796 року в Зимовому палаці померла Катерина Велика. Роки її правління нерідко називають Катерининською епохою. І дійсно, час її правління зовсім не схоже на періоди царювання її попередників і наступників. Можливо, проживи імператриця довше, історія нашої країни була б зовсім іншою.
Для Криму правління Катерини Великої стало воістину "золотою епохою". Саме її політика дозволила Російській імперії зайняти Північне Причорномор'я, а також приєднати Крим. У регіоні будувалися дороги, храми, школи. Знаменита подорож Катерини до Криму досі вважається найрозкішнішою і найдорожчою подорожжю в історії Європи. У цій статті ми хотіли б нагадати нашим читачам як проходила ця подорож і які матеріальні цінності збереглися до наших днів.
Підготовка подорожі
Перші обговорення подорожі новими південними землями були вже в 1780 році. Подорож найвищої особи в Таврію не мало прецедентів – за масштабами, кількістю учасників, часу в дорозі, вартості. Ні далека дорога, ні вікові недуги (імператриці виповнилося вже 58 років) не змусили Катерину відмовитися від прагнення особисто оглянути недавно знайдені землі. Що ж послужило підставою для такої нелегкої і далекої поїздки?
По-перше, Катерина побажала побачити особисто південну частину своєї держави і оглянути землі, зовсім недавно приєднані до Росії.
По-друге, у імператриці були і політичні задуми, через які вона, вирушила в такий важкий шлях. У цих задумах було бажання продемонструвати іноземцям зрослу могутність Росії.
Для цих цілей в подорож до південних околиць Росії разом з імператрицею були запрошені знатні іноземні гості, австрійський імператор Йосип II, принц де Лінь, французький посол Граф де Сегюр, посол Австрії граф Кобенцль, посол Великобританії Фіцгерберт і посол Пруссії.
Підготовка подорожі такого масштабу зайняла кілька років.
Вже восени 1784 року ясновельможний князь Григорій Потьомкін підписав ордер «про приготування на різних станціях відомого числа коней, про місця, де під час подорожі будуть обідні столи, про палаци, які повинні будуватися за надісланим малюнком, про квартири в містах для свити». Армія отримала розпорядження змінити квартири, наблизитися до тих місць, за якими передбачався маршрут подорожі: на солдатів, як зазвичай, покладалися всі численні роботи на місцях. А роботи було непочатий край: для подорожі будувалися цілі міста: Катеринославль, Херсон, Миколаїв, Сімферополь, Севастополь…
Гроші, відпущені скарбницею, – 15 млн.рублів-відповідали грандіозності задуму. Для розуміння що представляла ця сума, досить сказати, що хороша дійна корова в той час коштувала 8 рублів, пуд хліба (16.4 кг) коштував 7 рублів. За відро горілки (12.3 літра) платили 85 копійок, пшеничне борошно продавали по 30-40 копійок за пуд.
Грандіозний вояж
2 січня 1787 Катерина II в оточенні блискучої свити і іноземних посланців головних європейських держав, виїхала з Петербурга.
Шлях її лежав в далекий, тільки що приєднаний край, який називався Тавридою. Її обслуговували 14 карет, 164 саней, половина двору і багато прислуги, всього близько трьох тисяч чоловік.
Розпорядок дня імператриці був наближений до палацового. Катерина вставала о 6 годині ранку, займалася години дві справами. О 9 ранку вирушали в дорогу. З 12 до 15 обідали — в казенних будівлях або в поміщицьких садибах, а в новопридбаному краї – в спеціально побудованих шляхових палацах. Потім до 19 години їхали далі. Вечорами Катерина зазвичай грала з супутниками в карти і лото, о 21 годині йшла в свою кімнату, писала листи або читала, о 23 годині лягала спати.
На кордоні кожної губернії кортеж зустрічав і проводжав до кордону наступної губернії губернатор і чиновники. На кожній станції царський поїзд чекало від 500 до 600 свіжих коней.
8 лютого кортеж дістався до Києва. Тут до мандрівників приєднався австрійський імператор Йосип II. У Києві затрималися майже на три місяці: чекали, коли розкриється Дніпро. 22 квітня флотилія, що складалася з 50 чудових галер, з небувалою пишністю рушила далі.
19 травня 1787 року мандрівники в'їхали в Перекоп. Маршрут по Криму» для ходи Її Імператорської Величності «також був розписаний детально:»Перекоп — П'ять колодязів — нічліг, Бахчисарай — нічліг, Севастополь — нічліг і обід, Сімферополь — обід, Карасубазар — нічліг, Судак — обід, Старий Крим — нічліг, Феодосія — обід і нічліг". Всього на подорож по Криму відводилося 12 днів і вже 31 травня 1787 імператорський кортеж покинув Крим.
Значення цієї подорожі
Економічне, політичне, дипломатичне значення цієї подорожі важко переоцінити. Ця подорож імператриці на південь своїх величезних володінь, мабуть, найбільш значне, хоча вояжі по країні робили і її предки, і нащадки. Завдяки поїздці, Західна Європа остаточно переконалася в цінності південних придбань Росії і зростання її могутності. Після цієї подорожі виникла традиція поїздок імператорів на південь, і всі, крім Павла I, спадкоємці імператриці приїжджали з візитами в причорноморські землі. А імператор Микола II і зовсім звів в Лівадії царську літню резиденцію.