Дослідник Криму Олександр Львович Бертьє-Делагард

180 років тому, 7 листопада 1842 року, народився Олександр Львович Бертьє-Делагард. Дослідник, будівельник, збирач, Російський археолог і нумізмат, краєзнавець і історик — ці та багато інших іпостасі поєднав в собі унікальна людина рідкісних енциклопедичних знань.

Початок кар'єри

Народився Олександр Львович в Севастополі у родині морського офіцера французького походження. У місті досі є вулиця, названа на честь дослідника, і делагардова балка — за назвою маєтку, що належав родині Бертьє-Делагардов. У житті Олександра Львовича французьке походження наклало головний відбиток на його подальші досягнення. Адже кожен, кому довелося побувати у Франції, розуміє: французи – великі естети всіх часів і народів. Те, як привчені були вони будувати будівлі, створювати скульптури, писати романи, шити одяг – все до сих пір приводить в захват людське сприйняття.

Закінчив Олександр Львович Брест-Литовський сухопутний Кадетський корпус, потім — військове училище, і Військово-інженерну академію в Петербурзі, після чого отримав призначення на південь Росії. Йому було 22 роки, коли сталася трагедія, яка фактично змінила і змінила його життя. «З випадкової необережності товариша, при академічних роботах позбувся ока», - так він сам писав про цей епізод. Зір все-таки збереглося, він міг працювати. У Херсоні молодий інженер звів знайомство з членами Товариства історії та старожитностей. В автобіографії він згадував, що його випадкове знайомство з віце-президентом Одеського товариства історії та старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем справило величезний вплив на його подальшу долю: «захоплений ним, я своїми руками розібрав, очистив і виправив в 1873 р. безвісно кинуту могилу Потьомкіна, переклавши його кістки. Це і було початковою точкою захоплення мого археологією та історією».

Велике Кримське будівництво

Під час Кримської війни найсильніше постраждав Севастополь. Місто було практично в руїнах. Так як Олександр Львович був досвідченим інженером і довгий час займався військово-цивільним будівництвом, його перевели в Севастополь.

Під його керівництвом були відновлені Лазаревське адміралтейство, спроектований і побудований Приморський бульвар. У 1877 році Бертьє-Делагард брав участь у створенні фортифікаційних укріплень і берегових батарей Севастополя. Завдяки йому Ялта стала, після Одеси і Варшави, третім міст Російської імперії, де з'явилися сучасна каналізація і водопровід. За це інженер отримав особисту подяку від Олександра III, а проект був удостоєний золотої медалі Всеросійської гігієнічної виставки. Олександр Львович консультував проекти благоустрою міста-від телефонізації до влаштування електричного трамвая. Він створив ялтинські та алуштинські водопроводи і проклав залізницю Феодосія — Джанкой. За рік до відходу у відставку завершив будівництво Феодосійського морського комерційного торгового порту, який був урочисто відкритий 9 вересня 1896 року. При будівництві Феодосійського порту були проведені колосальні на ті часи гідротехнічні роботи. Були прокладені спеціальні під'їзні шляхи і обладнана рейкова дорога. Завдяки цьому Феодосія перетворилася на важливий комерційний порт Півдня Росії.

Археолог і краєзнавець

Незважаючи на активну інженерну діяльність, інтерес Олександра Львовича до минулого Криму не вичерпувався. У 1894 році він на свої кошти заснував премію за кращий рукописний і оригінальний твір з історії та археології Новоросійського краю і переважно Криму. Сам він невтомно проводив польові дослідження, прагнучи дістатися до найвіддаленіших куточків півострова.

У 1897 році Бертьє-Делагард пішов у відставку в чині інженер-генерал-майора. Він оселився в Ялті, на вулиці Аутській, і впритул зайнявся науковою діяльністю. Об'єктом його вчених інтересів стали Історія, археологія і Нумізматика Криму. Займався складанням путівників по Криму. Вивчав відомості про перебування на півострові Олександра Сергійовича Пушкіна. Історика займала і улюблена в Кримському краєзнавстві тема «Пушкін і Крим». Підсумовуючи свої дослідження, він написав ґрунтовний нарис «Пам'ять про Пушкіна в Гурзуфі», в якому не тільки детально висвітлив тритижневе перебування поета в Криму, а й систематизував відому йому бібліографію записок, залишених мандрівниками по Криму.

Діяльність в області археології була надзвичайно різнобічною. Він брав безпосередню участь в археологічних розкопках і обстеженнях, керуючи ними. Вивчення стародавніх монет, знайдених в околицях Ялти, привело Олександра Львовича до цікавого відкриття про існування тут в перших століттях нашої ери античного святилища. Бертьє-Делагард створив найбагатші, а в деяких випадках і унікальні колекції кримських старожитностей, які він поступово передавав в музеї, найчастіше — в Одеський археологічний музей.

Пам'ять вдячних нащадків

Олександра Львовича Бертьє-Делагарда не стало 27 лютого 1920 року. Помер він у Ялті. При обстеженні старого міського некрополя могилу вченого виявити не вдалося.

Олександр Львович був людиною неабиякого розуму. Його внесок, як інженера, в архітектурний вигляд Криму непорівнянний. Але ще більший внесок, він вніс у розвиток археології та краєзнавство. Сучасники називали його найбільшим знавцем Криму, патріархом кримознавства. Важко знайти ту область кримської історії, де Олександр Львович не залишив би свій слід. Пам'ять про нього жива і в наші дні. На його праці постійно посилаються сучасні історики. До 180-річчя від дня народження Бертьє-Делагарда ДБЗ РК «Музей-заповідник «Судакська фортеця» відкривають експозицію «дослідник Криму». На виставці вперше будуть представлені унікальні експонати, пов'язані з життям видатного діяча і його близького оточення.

Глава Криму Сергій Аксьонов також не забув про праці Олександра Львовича:

«Рівно 180 років тому, 7 листопада 1842 року народився знаменитий кримознавець, вчений, інженер Олександр Львович Бертьє-Делагард. Масштаб його особистості і широта інтересів вражають уяву. Під керівництвом Олександра Львовича велися масштабні будівельні роботи у Феодосії, Ялті, Севастополі, Одесі, Ростові, була створена залізниця «Феодосія – Джанкой» і найсучасніша на той момент водопровідна мережа в Ялті. Ми, нащадки, багатьом зобов'язані Олександру Львовичу. Неперевершений знавець Криму, він все життя дбав про збереження культурно-історичних цінностей, брав участь у багатьох археологічних експедиціях, зібрав великі колекції старожитностей. Олександр Львович невтомно до самої смерті трудився на благо Росії. Наше завдання – зберігати пам'ять про цю видатну людину, берегти її безцінну спадщину». - зазначив він у своєму telegram-каналі.