ua
ua ru
Дослідник Криму Олександр Львович Бертьє-Делагард
Відома постать
7 листопада 2022
5 Коментарів

180 років тому, 7 листопада 1842 року, народився Олександр Львович Бертьє-Делагард. Дослідник, будівельник, збирач, Російський археолог і нумізмат, краєзнавець і історик — ці та багато інших іпостасі поєднав в собі унікальна людина рідкісних енциклопедичних знань.

Початок кар'єри

Народився Олександр Львович в Севастополі у родині морського офіцера французького походження. У місті досі є вулиця, названа на честь дослідника, і делагардова балка — за назвою маєтку, що належав родині Бертьє-Делагардов. У житті Олександра Львовича французьке походження наклало головний відбиток на його подальші досягнення. Адже кожен, кому довелося побувати у Франції, розуміє: французи – великі естети всіх часів і народів. Те, як привчені були вони будувати будівлі, створювати скульптури, писати романи, шити одяг – все до сих пір приводить в захват людське сприйняття.

Закінчив Олександр Львович Брест-Литовський сухопутний Кадетський корпус, потім — військове училище, і Військово-інженерну академію в Петербурзі, після чого отримав призначення на південь Росії. Йому було 22 роки, коли сталася трагедія, яка фактично змінила і змінила його життя. «З випадкової необережності товариша, при академічних роботах позбувся ока», - так він сам писав про цей епізод. Зір все-таки збереглося, він міг працювати. У Херсоні молодий інженер звів знайомство з членами Товариства історії та старожитностей. В автобіографії він згадував, що його випадкове знайомство з віце-президентом Одеського товариства історії та старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем справило величезний вплив на його подальшу долю: «захоплений ним, я своїми руками розібрав, очистив і виправив в 1873 р. безвісно кинуту могилу Потьомкіна, переклавши його кістки. Це і було початковою точкою захоплення мого археологією та історією».

Велике Кримське будівництво

Під час Кримської війни найсильніше постраждав Севастополь. Місто було практично в руїнах. Так як Олександр Львович був досвідченим інженером і довгий час займався військово-цивільним будівництвом, його перевели в Севастополь.

Під його керівництвом були відновлені Лазаревське адміралтейство, спроектований і побудований Приморський бульвар. У 1877 році Бертьє-Делагард брав участь у створенні фортифікаційних укріплень і берегових батарей Севастополя. Завдяки йому Ялта стала, після Одеси і Варшави, третім міст Російської імперії, де з'явилися сучасна каналізація і водопровід. За це інженер отримав особисту подяку від Олександра III, а проект був удостоєний золотої медалі Всеросійської гігієнічної виставки. Олександр Львович консультував проекти благоустрою міста-від телефонізації до влаштування електричного трамвая. Він створив ялтинські та алуштинські водопроводи і проклав залізницю Феодосія — Джанкой. За рік до відходу у відставку завершив будівництво Феодосійського морського комерційного торгового порту, який був урочисто відкритий 9 вересня 1896 року. При будівництві Феодосійського порту були проведені колосальні на ті часи гідротехнічні роботи. Були прокладені спеціальні під'їзні шляхи і обладнана рейкова дорога. Завдяки цьому Феодосія перетворилася на важливий комерційний порт Півдня Росії.

Археолог і краєзнавець

Незважаючи на активну інженерну діяльність, інтерес Олександра Львовича до минулого Криму не вичерпувався. У 1894 році він на свої кошти заснував премію за кращий рукописний і оригінальний твір з історії та археології Новоросійського краю і переважно Криму. Сам він невтомно проводив польові дослідження, прагнучи дістатися до найвіддаленіших куточків півострова.

У 1897 році Бертьє-Делагард пішов у відставку в чині інженер-генерал-майора. Він оселився в Ялті, на вулиці Аутській, і впритул зайнявся науковою діяльністю. Об'єктом його вчених інтересів стали Історія, археологія і Нумізматика Криму. Займався складанням путівників по Криму. Вивчав відомості про перебування на півострові Олександра Сергійовича Пушкіна. Історика займала і улюблена в Кримському краєзнавстві тема «Пушкін і Крим». Підсумовуючи свої дослідження, він написав ґрунтовний нарис «Пам'ять про Пушкіна в Гурзуфі», в якому не тільки детально висвітлив тритижневе перебування поета в Криму, а й систематизував відому йому бібліографію записок, залишених мандрівниками по Криму.

Діяльність в області археології була надзвичайно різнобічною. Він брав безпосередню участь в археологічних розкопках і обстеженнях, керуючи ними. Вивчення стародавніх монет, знайдених в околицях Ялти, привело Олександра Львовича до цікавого відкриття про існування тут в перших століттях нашої ери античного святилища. Бертьє-Делагард створив найбагатші, а в деяких випадках і унікальні колекції кримських старожитностей, які він поступово передавав в музеї, найчастіше — в Одеський археологічний музей.

Пам'ять вдячних нащадків

Олександра Львовича Бертьє-Делагарда не стало 27 лютого 1920 року. Помер він у Ялті. При обстеженні старого міського некрополя могилу вченого виявити не вдалося.

Олександр Львович був людиною неабиякого розуму. Його внесок, як інженера, в архітектурний вигляд Криму непорівнянний. Але ще більший внесок, він вніс у розвиток археології та краєзнавство. Сучасники називали його найбільшим знавцем Криму, патріархом кримознавства. Важко знайти ту область кримської історії, де Олександр Львович не залишив би свій слід. Пам'ять про нього жива і в наші дні. На його праці постійно посилаються сучасні історики. До 180-річчя від дня народження Бертьє-Делагарда ДБЗ РК «Музей-заповідник «Судакська фортеця» відкривають експозицію «дослідник Криму». На виставці вперше будуть представлені унікальні експонати, пов'язані з життям видатного діяча і його близького оточення.

Глава Криму Сергій Аксьонов також не забув про праці Олександра Львовича:

«Рівно 180 років тому, 7 листопада 1842 року народився знаменитий кримознавець, вчений, інженер Олександр Львович Бертьє-Делагард. Масштаб його особистості і широта інтересів вражають уяву. Під керівництвом Олександра Львовича велися масштабні будівельні роботи у Феодосії, Ялті, Севастополі, Одесі, Ростові, була створена залізниця «Феодосія – Джанкой» і найсучасніша на той момент водопровідна мережа в Ялті. Ми, нащадки, багатьом зобов'язані Олександру Львовичу. Неперевершений знавець Криму, він все життя дбав про збереження культурно-історичних цінностей, брав участь у багатьох археологічних експедиціях, зібрав великі колекції старожитностей. Олександр Львович невтомно до самої смерті трудився на благо Росії. Наше завдання – зберігати пам'ять про цю видатну людину, берегти її безцінну спадщину». - зазначив він у своєму telegram-каналі.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
5 Коментарів
Коментарі (5)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Галина
08.11.2022

Як багато талантiв було у людини. I скiльки розуму. Зараз важко знайти таких

Nik3456
08.11.2022

Вообще-то такой человек заслуживает не разовой экспозиции, а как минимум мемориального музея.

Грицько
08.11.2022

Пишаюся, що ми обидва родом із Севастополя. Правда, я виходець з української родини)))

Саша
08.11.2022

Такі люди завжди були і будуть гордістю нації

Іван
07.11.2022

Дуже люблю ваші статті про відомих діячів. Ви знаходите дуже цікаві особистості. Про деяких навіть не чув раніше.

Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+