Турецький кейс: Туреччина проти Фінляндії та Швеції в НАТО

На фото глава МЗС Туреччини Чавушоглу і держсекретар США Ентоні Блінкен

Туреччина підготувала список вимог до Фінляндії та Швеції, від виконання яких залежить її позиція щодо вступу цих держав до НАТО.

Відзначається, що в основному вимоги пов'язані з підтримкою владою цих європейських країн курдських організацій, які Анкара вважає терористичними. У Туреччині підкреслюють, що така позиція Гельсінкі і Стокгольма загрожує національній безпеці Республіки. На думку аналітиків, риторика турецької влади може бути обумовлена внутрішньополітичними причинами.

Скандинавське досьє

Уряд Швеції прийняв офіційне рішення про вступ держави в НАТО, повідомила прем'єр-міністр Королівства Магдалена Андерссон. Вона зазначила, що постпред при Альянсі найближчим часом представить заявку, а потім Стокгольм направить письмове прохання. Анкара, однак, не поділяє оптимізму Шведських партнерів. За словами Реджепа Тайіпа Ердогана, Туреччина не може сказати «так» членства цих країн у військовому блоці, оскільки Стокгольм і Гельсінкі занадто Гостинні щодо тих, кого в Анкарі вважають терористами. У Росії прагнення Швеції і Фінляндії в НАТО називають помилкою. За словами заступника голови МЗС Сергія Рябкова, безпека цих країн не зміцниться від вступу до Альянсу. У свою чергу, очевидно, що Стокгольм, відмовляючись від свого багаторічного військового нейтралітету, відмовляється заодно і від самостійності на зовнішньополітичній арені.

Вимоги Туреччини

Тим часом у турецьких ЗМІ раніше вже з'являвся список передбачуваних вимог Туреччини до нових кандидатів на членство в Альянсі. Так, 18 травня схожий перелік (але з десяти пунктів) опублікувала близька до урядових кіл газета Sabah. Згідно з ним, турецька влада також виступає за те, щоб не допускати членів РПК до парламентів обох країн, за блокування банківських рахунків організацій, визнаних Анкарою терористичними, запобігання збору ними коштів під виглядом неурядових організацій (НУО), припинення дезінформації від прихильників ФЕТО, налагодження регулярних контактів у питаннях протидії тероризму та недопущення дій, спрямованих проти національної безпеки Туреччини.

Власну версію списку днем раніше представив і Bloomberg. При цьому в нього, за словами джерела видання, увійшли вимоги не тільки до Стокгольма і Швеції. Так, Анкара нібито наполягає на тому, щоб повернутися в програму поставок новітніх винищувачів F-35, з якої її виключили США за придбання у Росії комплексів С-400. Крім цього, ставиться питання про закупівлю у США «десятків військових літаків F - 16 і комплектів модернізації для вже наявних винищувачів».

У Вашингтоні, однак, достовірність повідомлень про вимоги до Білого дому поки не підтверджують. Зокрема, високопоставлений представник Пентагону на брифінгу 18 травня заявив, що не бачив ніяких списків, у зв'язку з чим не може ручатися за їх достовірність.

Крім того, держсекретар Ентоні Блінкен 18 травня приймав у Нью-Йорку турецького колегу Мевлюта Чавушоглу, який на прес-конференції перед переговорами підкреслив, що у Анкари є «обґрунтовані побоювання в області безпеки» через домагання Стокгольма і Гельсінкі на членство в НАТО.

Через вступ Фінляндії і Швеції у НАТО питання курдських і опозиційних структур для турецького керівництва має дуже велике значення, тим більше що країни Північної Європи були довгий час безпечною гаванню для цих організацій.

Тому турецька влада не перешкоджає різного роду зливам у ЗМІ, щоб надати своїй позиції великого розголосу і обмежити для скандинавів і загалом союзників у НАТО простір для маневрів на переговорах.

Позиція Анкари ставить Фінляндію і Швецію в досить скрутне становище, так як вони дійсно надають підтримку курдам, які в Швеції навіть входять до парламенту. За рівнем чиниться тиску на Анкару і риториці спікерів американського істеблішменту можна буде визначити, чи готовий Вашингтон до практичного розширення Альянсу.