«Перш за все літаки»: Іван Кожедуб - перший ас радянської авіації

Нещодавно виповнилося 99 років з дня народження Івана Кожедуба, найрезультативнішого льотчика-винищувача Великої Вітчизняної війни, Маршала авіації, тричі Героя Радянського Союзу. Це один з трьох Героїв Радянського Союзу, які отримували найвище звання тричі. Сам же Іван Кожедуб своєї четвертої зіркою героя називав дружину Вероніку.
Вимогливий до себе, шалений і невтомний в бою, Кожедуб був ідеальним повітряним бійцем: ініціативним і виконавчим, зухвалим і розважливим, відважним і вмілим, лицарем без страху і докору. "Точний маневр, приголомшлива стрімкість атаки і удар на короткій дистанції", - так Кожедуб визначав основу повітряного бою. Він був народжений для бою, жив боєм, жадав його.
У Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків Іван Кожедуб був прийнятий в початку 1940 р. Спочатку інструктор Кожедуба в Чугуївській школі пілотів охарактеризував Кожедуба як «трохи повільного». Зате на наступних курсах він став першим, кого допустили до самостійних польотів. До початку війни він, до свого глибокого розчарування, був залишений в училище інструктором.

Пізно восени 1942 року після численних прохань і рапортів старший сержант Кожедуб в числі інших інструкторів і випускників училища був направлений до Москви на пункт збору льотно-технічного складу, звідки потрапив у 240-й ІАП.
Перші бойові вильоти Івана переслідували невдачі, були моменти, коли льотчику лише дивом вдавалося вижити. Тільки після 40-го бойового вильоту на Курській дузі Кожедуб збив свого першого німця - «лаптежніка». Незважаючи на ненависні винищувачами завдання з прикриття наземних військ і супроводу, Кожедуб, виконуючи їх, здобув 4 офіційні перемоги.
6 серпня 1943 Іван Микитович Кожедуб отримує свою першу нагороду - орден Бойового Червоного Прапора. В цей же час він сам починає командувати ескадрилією. За бойові заслуги на початку лютого 1944 року молодому перспективному льотчику-винищувачу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. До серпня 1944 року Кожедуб отримав вже другу Золоту Зірку, в цей час він особисто збив вже 48 літаків супротивника за 246 бойових вильотів.
У перший осінній місяць 1944 група льотчиків на чолі з Кожедубом була направлена до Прибалтики. Тут всього за кілька днів під його командуванням було збито 12 німецьких літаків, своїх вони втратили лише 2. Після такої перемоги противник відмовився від активних дій на цій території. Ще один важливий повітряний бій відбувся взимку, в лютому 1945 року. Тоді було збито 8 літаків противника, і знищено 1 літак радянської армії. Значущим особистим досягненням для Івана Кожедуба було знищення реактивного М-262, який значно перевершував за швидкістю його «Лавочкіна». У квітні 1945 великим льотчиком-винищувачем було збито його останні 2 літаки противника.
Цікавим фактом в біографії Героя стало те, що під час розгрому німців під Познанню Кожедуб зі своєю ескадрильєю жили в будинку Фокке-Вульфа - того самого конструктора, з літаками якого так часто доводилося зустрічатися нашим в небі.
До кінця Великої Вітчизняної війни Іван Кожедуб був уже майором, на його рахунку було 62 збитих літака і 330 бойових вильотів і 120 боїв в повітрі. Однак, цифра ця швидше за все більше. Адже не завжди вдавалося зафіксувати на ФКП (ред. Фотокінопулемет) чергового збитого німця. У серпні 1945 року вже втретє він Героєм Радянського Союзу.

Помер Герой Радянського Союзу 8 серпня 1991 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві. Бронзовий бюст Івана встановлений в його рідному селі Ображіївка (Чернігівська обл.). Також ім'ям Кожедуба названий парк в Сумах, а біля входу встановлено пам'ятник льотчику. Ім'я тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет Повітряних Сил та Шосткинський хіміко-технологічний коледж. 8 травня 2010 р пам'ятник Кожедубу відкрито в Парку Слави в Києві.

Автор: Анастасія Огнева