Творчість Аркадія Вакуленко

Наша редакція продовжує знайомити своїх читачів з творчістю кримських письменників і поетів. Сьогодні ми хотіли б розповісти про Аркадія Вакуленко - члена Національної спілки письменників України, члена СП письменників Криму і Росії, заслуженого артиста Криму.

Поет народився на Донбасі в місті Луганську. До призову в армію активно брав участь у художній самодіяльності. Молодого артиста помітили і запросили працювати до філармонії артистом розмовного жанру.

Творче життя не відпустило і в армії. Аркадій служив в Ансамблі пісні і танцю Групи Радянських військ в Німеччині. Був ведучим програм російською та німецькою мовами. Після строкової служби Аркадій Вакуленко працював в цьому ж ансамблі 8 років.

Після Німеччини були філармонії: Луганська (Ворошиловградська), Полтавська, Донецька, Кримська державна філармонія. Аркадій працював в групах: Тамари Міансарової, Юрія Богатикова, Софії Ротару та ін. В репертуарі артиста є сольні літературні програми: «Вірую ... Люблю ... Сподіваюся ...» (Вас. Шукшин); «Гумор народів Криму»; «Кримський чарівник» (В. Орлов).

Письменник любить українську мову. Одна з його збірок була написана українською мовою - «Веселе українське слово», за що був прийнятий до Національної Спілки письменників України.

 

СЛОВО ТАРАСА

(фрагмент поеми)

 

Якби славетний наш Кобзар

Прийшов до нас сьогодні,

То так сказав би нам Тарас:

 

– Брати мої! Сестри мої!

Радий бути з Вами

І звертаюся до Вас я

Такими словами:

 

-Україно, Україно,

Моя рідна ненька!

В тебе щедра та родюча

На врожай земелька.

 

В тебе люди роботящі,

Хлібороби гарні!

Та чому ж людей багато

Ще живе ПОГАНО?!

 

Жебраки попід вороттю,

Бездомнії діти,

Наркомани, хулігани,

Злодії, бандити…

 

А по теле-, по ящику

Таке-но побачиш,

Що здригнешся мимоволі

І гірко заплачеш…

 

Скільки ж можна Україні

Отаке терпіти?!

Себе треба поважати

І щиро любити

 

Наші звичаї народні:

Доброту і щирість,

Працьовитість, соромливість,

Богобоязливість…

 

Бо без віри тяжко жити

На цім грішнім світі,

А ми ж люди, як-то кажуть,

Всі Богові діти!

 

І ще моє побажання –

Хай буде до ладу:

Реформуйте, українці,

Виконавчу владу!

 

Щоб закони працювали

На всю Україну,

Щоб закони захищали

Кожную людину!

 

Щоби серед депутатів

Не були хапуги,

А були  усі  обранці —

Народнії слуги!

 

... А поки-що... нене, нене! –

На серці сльозина.

Дай-но, Боже, тобі сили,

Моя Україна!

 

Брати мої! Сестри мої!

Молю Вас, благаю:

Розкуйтеся, братайтеся

У рідному краї!

 

Розбудовуйте Державу,

Не бийтесь, не лайтесь!

Із РОСІЙСЬКОЮ СЕСТРОЮ

ЗНОВУ ОБ'ЄДНАЙТЕСЬ!

 

«І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом!».

***

 

ПО-РУССКИ-БРАТ,

ПО-УКРАЇНСЬКИ-БРАТ.

 

КАК НЕ КРУТИ, КАК НЕ ВЕРТИ,

А ЖИЗНЬ-СПЛОШНОЕ АССОРТИ.

В цім асорті є гіркота,

Є і медова сладість...

НО, ГЛАВНОЕ,ДВА ЯЗЫКА,

Дві мови нам на радість!

МЫ — БРАТЬЯ ИСПОКОН ВЕКОВ

І нам у дружбі жити!

МЫ ВСЕ ИЗ КИЕВСКОЙ РУСИ,

Ми всі слов»янські діти!