ru
ua ru
Творчество Аркадия Вакуленко
Культура и традиции
13 марта 2020
1 Комментарий

Наша редакция продолжает знакомить своих читателей с творчеством крымских писателей и поэтов. Сегодня мы хотели бы рассказать про Аркадия Вакуленко - члена Национального союза писателей Украины, члена СП писателей Крыма и России, заслуженного артиста Крыма. 

Поэт родился в Донбассе в городе Луганске. До призыва в армию активно участвовал в художественной самодеятельности. Молодого артиста заметили и пригласили работать в филармонию артистом разговорного жанра.

Творческая жизнь не отпустила и в армии. Аркадий служил в Ансамбле песни и пляски Группы Советских войск в Германии. Вёл программы на русском и немецком языках. После срочной службы Аркадий Вакуленко работал в этом же ансамбле 8 лет.

После Германии были филармонии: Луганская (Ворошиловградская), Полтавская, Донецкая, Крымская государственная филармония. Аркадий работал в группах: Тамары Миансаровой, Юрия Богатикова, Софии Ротару и др. В репертуаре артиста есть сольные литературные программы: «Верую... Люблю... Надеюсь...» (Вас. Шукшин); «Юмор народов Крыма»; «Крымский волшебник» (В. Орлов).

Писатель любит украинский язык. Один из его сборников был написан на украинском языке – «Веселе українське слово», за что был принят в Национальный Союз писателей Украины.

 

СЛОВО ТАРАСА

(фрагмент поеми)

 

Якби славетний наш Кобзар

Прийшов до нас сьогодні,

То так сказав би нам Тарас:

 

– Брати мої! Сестри мої!

Радий бути з Вами

І звертаюся до Вас я

Такими словами:

 

-Україно, Україно,

Моя рідна ненька!

В тебе щедра та родюча

На врожай земелька.

 

В тебе люди роботящі,

Хлібороби гарні!

Та чому ж людей багато

Ще живе ПОГАНО?!

 

Жебраки попід вороттю,

Бездомнії діти,

Наркомани, хулігани,

Злодії, бандити…

 

А по теле-, по ящику

Таке-но побачиш,

Що здригнешся мимоволі

І гірко заплачеш…

 

Скільки ж можна Україні

Отаке терпіти?!

Себе треба поважати

І щиро любити

 

Наші звичаї народні:

Доброту і щирість,

Працьовитість, соромливість,

Богобоязливість…

 

Бо без віри тяжко жити

На цім грішнім світі,

А ми ж люди, як-то кажуть,

Всі Богові діти!

 

І ще моє побажання –

Хай буде до ладу:

Реформуйте, українці,

Виконавчу владу!

 

Щоб закони працювали

На всю Україну,

Щоб закони захищали

Кожную людину!

 

Щоби серед депутатів

Не були хапуги,

А були  усі  обранці —

Народнії слуги!

 

... А поки-що... нене, нене! –

На серці сльозина.

Дай-но, Боже, тобі сили,

Моя Україна!

 

Брати мої! Сестри мої!

Молю Вас, благаю:

Розкуйтеся, братайтеся

У рідному краї!

 

Розбудовуйте Державу,

Не бийтесь, не лайтесь!

Із РОСІЙСЬКОЮ СЕСТРОЮ

ЗНОВУ ОБ'ЄДНАЙТЕСЬ!

 

«І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом!».

***

 

ПО-РУССКИ-БРАТ,

ПО-УКРАЇНСЬКИ-БРАТ.

 

КАК НЕ КРУТИ, КАК НЕ ВЕРТИ,

А ЖИЗНЬ-СПЛОШНОЕ АССОРТИ.

В цім асорті є гіркота,

Є і медова сладість...

НО, ГЛАВНОЕ, ДВА ЯЗЫКА,

Дві мови нам на радість!

МЫ — БРАТЬЯ ИСПОКОН ВЕКОВ

І нам у дружбі жити!

МЫ ВСЕ ИЗ КИЕВСКОЙ РУСИ,

Ми всі слов'янські діти!

 

Позиция редакции может быть озвучена только главным редактором. Мнение авторов и приглашенных гостей может не совпадать с позицией нашей редакции.
1 Комментарий
Комментарии (1)
Оставить комментарий
Имя
Комментарий
Защитный код
Обновить
Симон Ташкевич
13.04.2020

Хорошие стихи

Обратная связь
м. Сімферополь