Ірина Мульд: «Рівний доступ до інформації необхідний для усіх кримчан»

Фото з особистого архіву Ірини Мульт

Кримський журналіст, шеф-редактор радіо «Супутник в Криму» (кримського підрозділу МІА Росія сьогодні у Сімферополі), заступник голови Громадської палати Крим Ірина Мульд розповіла інформаційному агентству «Крим Сьогодні» про свою рідку додаткову професію – тифлокоментатор, а також про труднощі та специфіку тифлокоментування в Криму.

Більшість жителів Криму не знайомі з терміном «тифлокоментування». Розкажіть нашим читачам про те, що це?

Дійсно, населення не знає, що таке тифлокоментування і нерідко плутають з сурдоперекладом. Не раз навіть від організаторів заходів, цільовою аудиторією яких були глухі люди надходили пропозиції попрацювати сурдоперекладачем. Тому мені хотілося б пояснити, що тифлокоментування – це лаконічний опис предмета, простору або дії, які недоступні незрячій людині без спеціальних пояснень. Відповідно, тифлокоментатор – людина, яка створює ці описи. Він може пояснювати, що відбувається у фільмі, театральній постановці, опері, що зображено на картині або фотографії. Інакше кажучи, тифлокоментатор – це фахівець, який допомагає незрячим або людям зі слабким зором зрозуміти, що зображується на кіноекрані або на сцені. Звісно, є і правила.

Головне моє завдання: я маю під час пауз між репліками героїв, не заважати аудіодоріжці фільму, комментувати фільм. Також я не маю перебивати коментарем фільм, якщо звучить атмосферна і важлива для розуміння моменту музика або герої розмовляють один з одним.

Які труднощі виникають з впровадженням тифлокоментування в Криму?

Отримавши необхідну освіту, я стала тифлокоментатором і була дуже натхненною цією професією, мені хотілося якомога швидше розпочати роботу. Але, на жаль, я зіткнулася з тим, що це тифлокоментування не користується популярністю навіть серед незрячих або слабозорих людей. Наприклад, я запропонувала свої послуги Кримській республіканській організації «Всеукраїнське товариство сліпих», але належного інтересу не було. Так сталося через те, що люди дійсно мало обізнані і вони вже звикли жити без цієї послуги.

Окремо хотілося б відзначити, що в Криму є необхідність спеціального обладнання, яке досить портативне і могло б полегшити роботу тифлокоментаторів у Республіці Крим. Рівний доступ до інформації необхідний для всіх кримчан. Відмінний приклад розвитку тифлокоментування є у Краснодарському краї.

Більшість просто не розуміють необхідність тифлокоментування. Наприклад, у Франції жоден державний телеканал не виходить без тифлокоментування. А у Росії є Московський губернський театр, там працює Ірина Безрукова – найвідоміший в Росії тифлокоментатор, у неї вища категорія, вона популяризує цю тему. Зараз це єдиний театр у Росії, де всі спектаклі супроводжується тифлокоментуванням. У кримських театрах і музеях все складніше, адже провести один спектакль з тифлокоментуванням досить затратно, і досить важко втілити у життя, з огляду на відсутність обладнання.

Ви відомий у Криму журналіст. Які тенденції розвитку журналістики Ви можете відзначити сьогодні?

Насамперед, сьогодні я можу виділити низку негативних тенденцій, адже позитивні знають всі. При наявності колосальних можливостей і серйозного фінансування для зміцнення матеріально-технічної бази кримських вищих навчальних закладів, я спостерігаю відсутність прагнення вивчати журналістику, а в подальшому і працювати у цій сфері. Чому так відбувається я не розумію, адже сьогодні під час підготовки студентів застосовується концепція універсального журналіста.

Студенти мають знати і вміти використовувати основи всього, це цілком доступно для наших випускників. На жаль, відсутність кругозору, начитаності у молодих журналістів шкодять культурі журналістської справи.

Як Вам здається, що сьогодні очікують люди від журналістів, від медіа? Що ви очікуєте від своєї професії?

Як на мій погляд, сьогодні ЗМІ перебувають в новій реальності. Я впевнена, у журналістики світле майбутнє. Співробітникам медіа необхідно намагатися бути чесними і об'єктивними. Адже не дарма кажуть, що журналістика – це «четверта влада».

Чи є сьогодні необхідність розвитку національних ЗМІ: дайте оцінку розвитку національних і регіональних ЗМІ?

Я впевнена, що розвиток національних засобів масової інформації сьогодні у Республіці Крим – найважливіший інструмент збереження самобутності народів, зміцнення злагоди у нашому суспільстві та зазвичай мають підтримку від державою.

У кримських національних товариств друкуються газети, журнали, вони виходять з певною періодичністю – у когось частіше, у когось рідше. Звісно, усе залежить від фінансування. Але, загалом, це дуже важливо, особливо для формування національної самосвідомості підростаючого покоління, та для вивчення культури і мови народів, які проживають на території Кримського півострова.