Za Победу

ПАРЄ vs Україна: збереження діалогу з Москвою

27 січня 2021
ПАРЄ vs Україна: збереження діалогу з Москвою

Фото: ria.ru

25 січня у Страсбурзі відкрилася сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, і відразу ж про себе голосно заявила нова глава делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева, 11 січня змінила на цій посаді Єлизавету Ясько.

Україна традиційно спробувала обмежити права російських колег, однак багато парламентаріїв з інших країн прагнуть зберегти діалог з Москвою і не підтримують Київ.

Заява української делегації

Згідно з регламентом, перед початком першої в році сесії всі національні делегації повинні направити заявки на участь в роботі асамблеї в поточному році. Якщо заперечень немає, то вони продовжуються автоматично, а якщо у когось є заперечення, то питання виноситься на обговорення. І ось депутат «Слуги народу» заявила: «Я заперечую повноваження російської делегації по субстантівним мотивами відповідно до статті 8. (Росія. - Ред.) Продовжує порушувати права людини на окупованих територіях в порушення резолюцій ПАРЄ».

Підсумок заперечення

Для оскарження повноважень по істотних підставах ініціативу повинні підтримати не менше 30 депутатів, що представляють як мінімум 5 національних делегацій. Підсумок голосування: за - 38, проти - 61, утрималися - 51. У результаті всі вимоги дотримані, і питання про повноваження делегації РФ на 2021 рік передали в комітет з моніторингу, який мав протягом 24 годин підготувати доповідь і проект відповідної резолюції. Поки доповідь не буде поданий, а резолюція не буде прийнята, російські парламентарії можуть нарівні з іншими брати участь в засіданні, виступати і голосувати.

Голосування за повноваженнями

Як стало відомо пізніше, доповідачем ПАРЄ по повноважень російської делегації обрано голову Моніторингового комітету Асамблеї, австрійський депутат Штефан Шеннах, який вже виступав у цій ролі. Так, в 2015 році, звертаючись до авторів поправок про обмеження прав парламентаріїв, він закликав ПАРЄ не позбавляти делегацію РФ права голосу.

Голосування за повноваженнями делегації РФ призначено на ранок четверга, 28 січня, в заключний день сесії ПАРЄ, хоча в попередні сесії такі засідання традиційно проводилися в середу. Вибирати парламентаріям доведеться з 3 варіантів: ратифікувати повноваження, не ратифікувати повноваження або ратифікувати, обмеживши права або представництво членів делегації в діяльності Асамблеї та її органів.

Провальна спроба української делегації та підтримка європейських колег

Голова комітету Державної Думи з міжнародних справ Леонід Слуцький назвав спробу оскаржити повноваження делегації РФ передбачуваною. Російські парламентарії попередили, що не потерплять жодних обмежень і в такому випадку взагалі не братимуть участі в роботі ПАРЄ.

«Ми сподіваємося, що спроба української делегації оскаржити повноваження Росії в ПАРЄ спіткає та ж доля, що і в січні 2020 року. Асамблея зараз набагато більш конструктивно налаштована на співпрацю з російською делегацією. <...> Сьогодні градус напруги в ПАРЄ по Росії якісно набагато нижче, ніж рік тому», - заявив Слуцький.

Красномовно останню тезу підтверджує той факт, що в той же день, 25 січня, члени Асамблеї обрали Петра Толстого заступником голови ПАРЄ без голосування. Але і це ще не все. Російській делегації вдалося домогтися зміни статусу дебатів, присвячених затримання опозиціонера Олексія Навального, зі строкових на поточні. Як пояснив Толстой, це означає «поговорили і розійшлися», без прийняття резолюції. Причому дебати по цій темі пройдуть якраз-таки в середу (коли по ідеї повинні були б голосувати за повноваженнями делегації РФ).

Голова політичної групи «Об'єднані європейські ліві» Тіні Кокс розкритикував дії делегації України, визнавши при цьому, що її члени, як і всі інші парламентарії, мають право заперечувати проти продовження повноважень РФ. Нідерландець підкреслив, що момент для цього обрано вкрай неправильно – краще було б зробити це після завершення роботи над звітом про дотримання Росією зобов'язань перед Радою Європи, а не в момент його підготовки моніторинговим комітетом, автори документа хотіли б відвідати Росію, як тільки дозволить епідеміологічна обстановка.

До того ж, не варто забувати і те, що одним з ключових моментів, чому Росію вирішили запросити назад, був фінансове питання, оскільки членські внески РФ складають чималу частину бюджету Ради Європи.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
389 Переглядів
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Людмила Евгенівна
27.01.2021

Великі взноси - от і уся причина!!!

Ulyana
27.01.2021

Цікава стаття!!!

Павло
27.01.2021

Українці як завжди нас позорить!