ПАРЄ vs Україна: збереження діалогу з Москвою
Фото: ria.ru
25 січня у Страсбурзі відкрилася сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, і відразу ж про себе голосно заявила нова глава делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева, 11 січня змінила на цій посаді Єлизавету Ясько.
Україна традиційно спробувала обмежити права російських колег, однак багато парламентаріїв з інших країн прагнуть зберегти діалог з Москвою і не підтримують Київ.
Заява української делегації
Згідно з регламентом, перед початком першої в році сесії всі національні делегації повинні направити заявки на участь в роботі асамблеї в поточному році. Якщо заперечень немає, то вони продовжуються автоматично, а якщо у когось є заперечення, то питання виноситься на обговорення. І ось депутат «Слуги народу» заявила: «Я заперечую повноваження російської делегації по субстантівним мотивами відповідно до статті 8. (Росія. - Ред.) Продовжує порушувати права людини на окупованих територіях в порушення резолюцій ПАРЄ».
Підсумок заперечення
Для оскарження повноважень по істотних підставах ініціативу повинні підтримати не менше 30 депутатів, що представляють як мінімум 5 національних делегацій. Підсумок голосування: за - 38, проти - 61, утрималися - 51. У результаті всі вимоги дотримані, і питання про повноваження делегації РФ на 2021 рік передали в комітет з моніторингу, який мав протягом 24 годин підготувати доповідь і проект відповідної резолюції. Поки доповідь не буде поданий, а резолюція не буде прийнята, російські парламентарії можуть нарівні з іншими брати участь в засіданні, виступати і голосувати.
Голосування за повноваженнями
Як стало відомо пізніше, доповідачем ПАРЄ по повноважень російської делегації обрано голову Моніторингового комітету Асамблеї, австрійський депутат Штефан Шеннах, який вже виступав у цій ролі. Так, в 2015 році, звертаючись до авторів поправок про обмеження прав парламентаріїв, він закликав ПАРЄ не позбавляти делегацію РФ права голосу.
Голосування за повноваженнями делегації РФ призначено на ранок четверга, 28 січня, в заключний день сесії ПАРЄ, хоча в попередні сесії такі засідання традиційно проводилися в середу. Вибирати парламентаріям доведеться з 3 варіантів: ратифікувати повноваження, не ратифікувати повноваження або ратифікувати, обмеживши права або представництво членів делегації в діяльності Асамблеї та її органів.
Провальна спроба української делегації та підтримка європейських колег
Голова комітету Державної Думи з міжнародних справ Леонід Слуцький назвав спробу оскаржити повноваження делегації РФ передбачуваною. Російські парламентарії попередили, що не потерплять жодних обмежень і в такому випадку взагалі не братимуть участі в роботі ПАРЄ.
«Ми сподіваємося, що спроба української делегації оскаржити повноваження Росії в ПАРЄ спіткає та ж доля, що і в січні 2020 року. Асамблея зараз набагато більш конструктивно налаштована на співпрацю з російською делегацією. <...> Сьогодні градус напруги в ПАРЄ по Росії якісно набагато нижче, ніж рік тому», - заявив Слуцький.
Красномовно останню тезу підтверджує той факт, що в той же день, 25 січня, члени Асамблеї обрали Петра Толстого заступником голови ПАРЄ без голосування. Але і це ще не все. Російській делегації вдалося домогтися зміни статусу дебатів, присвячених затримання опозиціонера Олексія Навального, зі строкових на поточні. Як пояснив Толстой, це означає «поговорили і розійшлися», без прийняття резолюції. Причому дебати по цій темі пройдуть якраз-таки в середу (коли по ідеї повинні були б голосувати за повноваженнями делегації РФ).
Голова політичної групи «Об'єднані європейські ліві» Тіні Кокс розкритикував дії делегації України, визнавши при цьому, що її члени, як і всі інші парламентарії, мають право заперечувати проти продовження повноважень РФ. Нідерландець підкреслив, що момент для цього обрано вкрай неправильно – краще було б зробити це після завершення роботи над звітом про дотримання Росією зобов'язань перед Радою Європи, а не в момент його підготовки моніторинговим комітетом, автори документа хотіли б відвідати Росію, як тільки дозволить епідеміологічна обстановка.
До того ж, не варто забувати і те, що одним з ключових моментів, чому Росію вирішили запросити назад, був фінансове питання, оскільки членські внески РФ складають чималу частину бюджету Ради Європи.
Великі взноси - от і уся причина!!!
Цікава стаття!!!
Українці як завжди нас позорить!