Za Победу
Юрій Кот, журналіст
Юрій Кот, журналіст

В Україні зійшлися дві цивілізації – руська і західна

12 лютого 2019

Якщо говорити про сам рух, то ідею я досить довго виношував, бо, на мою думку, зараз в Україні зійшлися дві цивілізації – руська і західна. І якось стало загальноприйнятим те, що багато українців стали «молитися» західним богам, а це – боги війни, боги споживацтва, боги руйнування.

 

І це ніби як нормально, так само як і євроінтеграція звучить нормально, а повернення до споконвічного, до коріння, до суті своєї, тобто до слов’янського - в українцях звучить маргінально, навіть серед «колишніх українців» або тих громадян, які отримали російські документи. І я подумав, чому ми повинні соромитися суті своєї, того, що ми «руські». Ми всі один слов’янський народ - «руські росіяни», «руські білоруси» і «руські українці»! НайроздIленiший народ у свiтi. За останні 30 років нам нав’язали багато інформаційного сміття, перш за все нігілізму до всього слов’янського в своїй суті! Тому ми вирішили, що необхідно зареєструвати новий громадський рух русофілів. Цей рух має безліч прихильників із України, а також й по всьому світу. Ми провели і міжнародну акцію протесту в День Незалежності України, навіть в Києві вийшли люди з нашими прапорами! А прапор наш - біло-червоно-блакитний, який для багатьох фанів радянської України та всього русского є знайомим і близьким. Наш прапор має свiй символізм: білий – символізує чистоту віри нашої, червоний – владу князя, а блакитний – символізує мир! Тому що повинен бути мир та злагода в Україні, влада повинна бути підпорядкована Богу, а не «диявольському кодлу». Ми створили рух руських українців, прекрасно розуміючи, що бути «руським» - сьогоднi це дуже складний вибір! Адже моя мала Батьківщина - це Україна, а вся моя Вітчизна – Свята Русь. Зараз ми живемо в черговому періоді існування нашого руського народу і зараз саме той період, коли Росія, Україна, Білорусь існують порізно, однак ніхто не знає, що буде далі. I я вірю, що потім ми зможемо об'єднати наші держави! Мене вражає, з якою ненавистю дехто сприйняв нашу ідею! Опоненти погоджуються із словосполученням «руський німець» або «руський грек», а вислів «руський українець» викликає обурення. Ці люди здаються відірваними від реальності, ніби вони не розуміють тих процесів, які відбуваються сьогодні в Україні. Дійсно, за останні 100 років вдалося «перекодувати» руських. Адже вирощувався розкол, метою якого було один великий народ перетворити на багато маленьких і не самостійних! Зараз відбувається те ж саме, тільки на іншому рівні. Сьогодні вже ми говоримо про війну, і тепер ведуть боротьбу інакше, тепер воюють з вірою, з мовою, з культурою. Навіть людей вбивають за це! Каральна операція на Донбасі – це що? Це по суті вбивство руського в Україні! А «спалена Одеса»? Це залякування людей! І цьому не протистояти неможливо! Більш того, коли я задумав цей рух, вирішив поїхати до великої святої людини на Благословіння, а саме до старця Іллiі. Велика людина, божа людина! І якби він не дав Благословіння, то нIчого б не було. Я спитав у святого Іліi, адже він та людина, яка постійно перебуває в молитві, яка близька до Бога: чи буде Росія і Україна разом? І старець відповів, що буде. Мені подумалося тоді: якщо Бог з нами, то хто тоді проти нас? На жаль, не дізнався "коли" і не запитав "як". Напевно, це і є воля божа - роби, що повинен, і буде, як буде! Тому ми і розвиваємо рух руських українців. Але, на жаль, дуже складно зараз проходить прогрес. Наприклад, останні мiсяцi у людей, які живуть в Україні, проходять обшуки через імовірність участі і співпраці «Парусом», і це при тому, що наш рух не входить до списку заборонених в Україні. Те, що сьогодні збираються люди, для яких Україна або «бути руським українцем» не є порожнім звуком – важливо! Також важливо і те, що це новий альтернативний майданчик, який протистоїть сучасній русофобській українській владі, яку повністю підпорядкували собі західні куратори. Я вважаю, треба створювати альтернативу. Тобто, альтернатива західної України - Руська Україна. Більше б таких майданчиків, частіше б вони відбувалися! Звичайно у нас є надія, що люди, з якими ми спілкуємося тут формально і неформально, безпосередньо за круглим столом, моя надія на те, що ми зможемо почути, а також зрозуміти один одного. Те, що сьогодні тут відбувається - це чергова спроба об'єднаєтися! Так, я впевнений, це не відбудеться в одну хвилю, але це буде! Адже так, коли наші діди програючи фашистам в 1941-му, не об'єдналися в 1942-му, не створили повноцінний центр, який керував усіма військово-політичними процесами, то не було б Великої Перемоги і 9-го травня. Я чекаю і вірю, коли це станеться знову.

Тому що з нами Бог и правда наша Руська!

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити