Викрадення, грабежі, вимагання: як нацисти влаштували на Україні полювання на Московський Патріархат
Сьогодні нацисти активно зачищають Україну від «московської церкви». Грабежі, насильство і вбивства представників духовенства стали звичною справою.
Розкол церкви, треба сказати, владі українській вдається ефективно. Тиск, переслідування священиків, агресивна інформаційна кампанія проти УПЦ – усе це сіє ворожнечу всередині Церкви і серед парафіян.
Після початку спеціальної військової операції (СВО) приставка Московський Патріархат Української православної церкви (УПЦ) стала жупелом для українських вбивць, злодіїв і мародерів. Вони займаються криміналом з потурання влади, нібито для зменшення «реальних і потенційних загроз національним інтересам, інформаційній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України». Особливо яскраво це проявилося в зоні бойових дій.
Країна релігійної свободи
Після розпаду СРСР в Україні з'явилося безліч релігійних організацій, в тому числі і православних. Українці раніше пишалися цим фактом, розповідаючи про свободу віросповідання. Наприклад, президент Зеленський на зустрічі з Патріархом Варфоломієм зазначав, що Україна нібито є унікальним прикладом мирного співіснування багатьох конфесій.
Найбільшим релігійним утворенням в країні є Українська православна церква (УПЦ) Московського патріархату. Ця церква є повністю автономною, в тому числі і фінансово, управляється митрополитом з титулом "Блаженніший", проте священики поминають за службою Московського патріарха. В УПЦ служать близько десяти тисяч священиків, її парафіянами, за різними оцінками, є від 15 до 22 відсотків жителів України.
Гоніння на УПЦ МП
Гоніння на УПЦ почалися задовго до початку спеціальної операції. Про це говорять свідчення очевидців на звільнених територіях. Наприклад, співробітник СБУ по Херсонській області Олексій Паламарчук-куратор православного напрямку - з погрозами вимагав гроші у священнослужителів Херсонської єпархії УПЦ, мотивуючи необхідністю матеріальної підтримки учасників АТО.
Але сьогодні ці гоніння в Україні знайшли безпрецедентний характер: віруючих залякують, садять у в'язниці за надуманими статтями, навіть вбивають. І оскільки закон в країні не працює, все це сходить злочинцям з рук.
Ось тільки короткий список постраждалих від рук нацистів: у місті Смілі Черкаської області бойовики з тероборони викрали православного священика. Наприкінці лютого в Київській області під Гостомелем затримали протоієрея Михайла Павлушенка, який нібито допомагав російській армії. 6 березня в Києві затримали священика отця Онуфрія-нібито він співпрацював зі спецслужбами РФ. У Кам'янець-Подільській єпархії спалили будинок, де жила родина священика УПЦ.
Викрадення та знущання
8 березня 2022 року невідомі озброєні люди викрали настоятеля Свято-Троїцького дуконського монастиря в Карпатах (Верховинський район Івано-Франківської області) архімандрита Тита (Драчука) та послушника Трохима. Їх примусово доставили на допит до районного центру. Через кілька днів вони у важкому стані з'явилися в Чернівецькій області. Ченці розповіли, що їм заборонили не тільки служити, а й проживати в Івано-Франківській області. Монастир же передали Верховинській територіальній громаді. Незадовго до цього в Києві український активіст Микита Жуйко закликав усіх зробити грабежі церков Московського патріархату масовим явищем.
22 березня Нацполіція повідомила, що у Києві затримано диверсанта — клірика одного з храмів УПЦ, який підозрюється у розвідці та диверсії. У квітні в Бородянці затримали настоятеля місцевого храму УПЦ МП Отця Віктора. В кінці квітня в Сєвєродонецьку (тимчасово окупована територія ЛНР) був заарештований ще один священик за підписку на «неправильні» телеграм-канали. Нібито той передавав інформацію про пересування українських військ. Це далеко не повний список постраждалих від рук мародерів і нацистів.
Терор з боку української влади призвів до розколу і всередині самої УПЦ (МП). З політичних причин глава УПЦ митрополит Онуфрій підтримав на початку війни ЗСУ, а в середині квітня 240 священиків направили звернення до собору Предстоятелів стародавніх східних церков — свого роду «міжнародний церковний трибунал». У ньому вони вимагають позбавити Патріарха Кирила права займати престол. Часом священики УПЦ самі показово відрікаються від Московського патріархату. Іноді через страх за своє місце, а іноді усвідомлюючи, що пастві загрожує реальна небезпека.
Захід воліє закривати очі на гоніння на УПЦ в Україні. А то і допомагає боротьбі з «російським світом». Наприклад, в березневому інтерв'ю латвійському виданню TVNet кадровий Латвійський розвідник Валдіс Юргеланс, який очолює роботу з ведення розвідки і контррозвідки в Полтаві, розговорився, що особливу увагу звертає саме на храми УПЦ.
«Заборонений» Великдень
На Великдень Нацполіція України виступила із забороною на богослужіння. Готовність забезпечити рішення підтверджували в Черкаській, Запорізькій, Рівненській областях. Офіційно — з метою забезпечення дотримання комендантської години, нібито щоб не провокувати зіткнення на конфесійному ґрунті. Але насправді представники тероборони заявляють, що Великодні богослужіння є місцем ведення проросійської пропаганди, а самі парафії — об'єктом акумулювання пожертвувань парафіян, які нібито можуть бути направлені до Москви.
Львівська міська рада взагалі заборонила діяльність Української Православної церкви Московського патріархату. Про це в соцмережах заявив депутат від Партії «Євросолідарність» Юрій Ломага.
«Мною було підготовлено постанову про заборону діяльності Української Православної церкви Московського Патріархату на території Львівської міської територіальної громади, і я дякую колегам-депутатам, які підтримали цю ініціативу», — написав він.
Спроби розділити церкву Росії та України
Голова Руської Православної Церкви молиться і про те, щоб ніякі тимчасові зовнішні середостіння не зруйнували духовну єдність народів двох країн.
Мета розірвати духовний зв'язок між російською та українською православними церквами не буде досягнута. Про це заявив Патріарх Московський і всієї Русі Кирило під час недільної літургії в Храмі Христа Спасителя. Про це повідомляє ТАСС:
«Безсумнівно, ті ж духи злоби Піднебесної ополчилися на церкву нашу, прагнучи не просто розділити православних людей Росії і України, але зробити так, щоб між нами прірва пролягла, не просто прірва, а щоб рів був викопаний, подібно тим ровам, які використовують під час військової операції, щоб ворог не пройшов. Глибоко переконаний в тому, що, оскільки всі ці зусилля не від Бога і не з Божого благословення, справжньої мети ніколи досягнуто не буде», — заявив Патріарх.
Патріарх Кирил з розумінням поставився до рішення УПЦ і пояснив це тим, що митрополит Онуфрій і єпископат повинні вести себе максимально мудро і не ускладнювати життя свого віруючого народу. Глава Руської Православної Церкви додав, що молиться і про те, щоб ніякі тимчасові зовнішні середостіння не зруйнували духовну єдність народів двох країн.
Денацифікація в Україні йде повним ходом. Можна не сумніватися в тому, що російська армія добереться до кожного злочинця, хто був причетний до вбивств мирних громадян, насильства, грабежів, зокрема, щодо представників духовенства і віруючих.