Za Победу

Наталія Лантух: «Я завжди вважала, що Крим - це частина Росії»

13 березня 2019
Наталія Лантух: «Я завжди вважала, що Крим - це частина Росії»

Фото зі сторінки Facebook Н. Лантух 

Справжніх патріотів своєї країни сьогодні не так багато. Дуже важко вловити коректну позицію, рівновагу, серед суб’єктивних лозунгів та ідеологій. Депутат Державної Ради Республіки Крим, Член фракції «Єдина Росія», 30 років присвятила роботі викладачем на кафедрі методики викладання філологічних дисциплін факультету слов'янської філології та журналістики Таврійської академії ФГАОУ ВО «Кримського федерального університету ім. В.І. Вернадського» Лантух Наталія Андріївна, це саме той зразок патріота.

Народилася Наталія Андріївна на Кубані, але мати була кримчанка, тому вона здобувала вищу освіту в Криму. Потім навчала російській мові іноземців, прищеплювала любов до російської культури представникам інших країн.  До подій Кримської весни Наталя Андріївна зі своїми колегами вже не перший рік боролася проти насадження української мови і фашистських ідеалів. Вона «Заслужений працівник освіти Автономної Республіки Крим», нагороджена у 2015 році медаллю "За захист Республіки Крим", у 2018 році - орденом "За Вірність обов'язку". 

 Фото зі сторінки Facebook Н. Лантух 

Розкажіть про Ваше громадське життя до подій 2014 року?

Я завжди вважала, що Крим -це частина Росії. За радянських часів не було відчуття приналежності до України, лише трохи. Після розпаду Радянського Союзу ситуація почала загострюватися, я не змогла цього прийняти. Саме тиск, його форми, в мене викликали протест. Тоді я не займалася громадським життям, була викладачем російської мови іноземним студентам в університеті. Прийшла до громадського руху тільки тому, що побачила, як ображають російську мову та її носіїв. Моє кубанське виховання з козачим акцентом не дозволило мені тихо сидіти у кутку і дивитися, що буде далі.  Я приєдналася до процесу.  Я вступила до «Руської громади Криму», тому що знайшла там однодумців. Тоді нашою основною діяльністю був захист російських шкіл і освіти російською мовою. Можу зазначити, що ми досягли успіху в цьому відношенні завдяки автономії регіону. Наша Верховна рада не мала права законодавчої ініціативи, але ми мали змогу прийняти місцеві постанови й цим захистити себе. 

Ви активістка подій Кримської весни, які мотиви спонукали вас приєднатися до цієї боротьби?

Для мене Кримська весна дуже логічна, це мета до якої я йшла. Ми з моїми товаришами все одно знали, що повернемося до Росії, невідомо тільки коли. Ми сподівалися, що доживемо до цього дня, але й не сподівались, що так швидко.Зараз я розумію, наскільки багато ми працювали. Форми боротьби були різними: робота з викладачами, робота з населенням, бесіди зі школярами. І незважаючи на тиск з боку влади, саме вчителі, люди, перед якими я схиляюся, змогли утримати традиції російськомовної освіти. Наш кримський народ також зіграв свою роль. Люди не піддалися обіцянкам та обману. Спочатку ми вірили, що Україна буде демократичною країною. Їй дісталися великі скарби після розпаду Радянського Союзу. На цій базі можна було побудувати благополучну, ситу, забезпечену, вільну країну. Але з перших років ми отримали насильницьку лінію українізації, яка розвивалася все сильніше. Тоді ілюзій не залишилося. Я пам'ятаю, як на базі української гімназії тривав фестиваль документального кіно, де проводилася пропаганда діяльності Шухевича, Бандери. Ми були обурені, і наша міська рада прийняла «рішення проти пропаганди фашизму», фестиваль ми закрили. Також йшла шалена пропаганда НАТО. Республіканська влада й народ були проти розвитку політики у цьому напрямку. Прірва між Кримом та Україною збільшувалася. Весна 2014 року стала підсумком нашого протистояння. Для мене, це апогей мого життя. 

 Фото зі сторінки Facebook Н. Лантух 

Розкажіть про ті емоції, що ви відчували під час боротьбі?

Коли настав той час, я була зі своїми товаришами. Проводилось багато роботи, іноді це шкодило родині та її фінансовому стану. Мене вразило, при формуванні жіночої медичної роти, коли не молоді представниці з народу  говорили: «Ми вже пройшли свою дорогу та можемо віддати своє життя заради свободи, нам не страшно померти!». Мої відчуття близькі до цього, була така рішучість, що я варта була усіх знищіти! Це було загальне кримське почуття, народ став єдиним організмом. Я щаслива, що мені вдалося пережити цей момент. 

Чи був радикальний настрій серед народу? Що дозволило уникнути збройних конфліктів?

Серед народу я не пам'ятаю такої ненависті, щоб до рукопашної дійшло. Так, ми сперечалася на площах, на мітингах, ще до референдуму, але з'явилася, як мені здається, регіональна солідарність. Були люди, що не  думали як ми і не відчували єдності, вони взагалі були інші.

Тоді в Криму влада не зрадила свій народ, у нас було відчуття єдності, коли треба бути зі своїми людьми. Керівники вчасно зібрали всіх й прийняли важливе рішення. А кримчани, 26 лютого, коли потрібно було захистити свій парламент, вийшли на мітинг. Це зіграло важливу історичну роль, тому Кримська весна в нас така мирна, світла і щаслива. 

Минуло п'ять років з моменту входження Криму до Росії. Чи задоволені ви пройденим шляхом?

В цілому,я задоволена темпами і змінами, які відбуваються в Криму. Я розумію, що свого часу працювала в опозиційних партіях: в «Російському блоці», в «Руської  єдності». Перебуваючи в рядах керуючої партії  - «Єдина Росія»,  це дуже складно, відповідально, на відміну від опозиційної. Критикувати й вказувати на недоліки легше, але важелів до змін у опозиції не так багато, відповідальність менша. За п'ять років відбулися грандіозні будівництва, велетенські зміни, які стали гарантом майбутнього економіки Республіки. Електростанції, аеропорт, Кримський міст, дороги, медичний центр, який завершується, це все величезні камені до основи майбутнього Республіки. На цьому тлі ми очікуємо зростання економіки та якісного поліпшення життя людей. Я впевнена, що незабаром обов'язково настане процвітання Криму.

 

 Фото зі сторінки Facebook Н. Лантух 

 

 

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
2078 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити