Безсмертний подвиг радянсько-корейських партизан
Фото: РНКА «Корейці Криму»
Крим багатонаціональна Республіка, і як вже неодноразово відзначалося, немає такої сім'ї, якої не торкнулася б Велика Вітчизняна війна. Тому, у кожної національності є свої герої, які вписали свій народ до сторінок історії визволення радянської землі від німецько-фашистських загарбників. За підтримки РНКА «Корейці Криму» нашій редакції вдалося зібрати інформацію про діяльність корейських підпільників за часів нацистської окупації Республіки, а саме про сім'ю Кім, яка допомагала радянським партизанам в їх підривної діяльності.
Сім'я Катерини Хван, матері братів Кім проживала в Роздольненському районі Кримської АРСР. У жінки було п'ятеро синів, четверо, з яких загинули за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни. Олександр Кім, старший з братів, був комісаром партизанського загону ім. Чапаєва. Його група базувалася на Слов'янському молокопункти. Ця людина, сильна духом і фізично, говорила, що «війна з фашистами швидко не закінчиться, але не бачити ворогам перемоги, скільки б років не тривало кровопролиття». Так і трапилося. Завдяки відвазі таких воїнів як Кім Олександр та його брати, ворог був знищений.
Як згадує партизан Ак-Шеіхского підпілля в Криму в 1942-1944 рр. Г.І. Стальбовскій, Кім Олександр був мужньою людиною. Чоловіки разом працювали в пункті з переробки молока. Олександр кілька разів відправляв Стальбовского до Севастополя, знаючи, як той тужить за матір’ю та братами. Одного разу з Севастополя він приніс погану звістку - місто захоплене німцями. Севастопольці голодують і страждають від фашистів. Від сумної новини на очах Олександра з'явилися сльози. Думки Кіма і Стальбовского по відношенню до ворога збігалися. На той момент Олександр вже був членом і організатором Ак-Шеіхского підпілля. Так іпорозумілися, об'єднані спільною метою: за будь-яких обставин знищити ворога.
Займаючись збиранням молока для німців, Олександр їздив по районах і проводив свою підпільну роботу: поширював листівки, мінував дороги. Надійним помічником Олександра став і його молодший брат Антон, який був командиром диверсійної групи. Олександр не хотів втягувати Антона до боротьби із жорстокими німцями, але молодший брат не залишив йому вибору. Він погрожував втекти до партизанів, якщо Олександр не візьме його до загону. Його оперативне завдання було одним з найскладніших, він пробирався на човні через затоку, щоб відвезти розвіддані начальнику угрупування Ш. Чорнянський. Назад повертався з цінним вантажем - зброєю і боєприпасами. На березі їх зустрічали в умовленому місці партизани загону.
Фото: РНКА «Корейці Криму»
Одного разу, таке подорож закінчилася трагедією для Антона Кіма, однак партизанам, які супроводжували його, пощастило. Під час чергового запливу, на морі піднявся шторм. Через погану видимість підпільники збилися зі шляху і причалили недалеко від ворожого прикордонного пункту. Вже світало, ховатися не було сенсу, чотирьом товаришам Кіма вдалося піти до сусіднього села, а от Антона зрадив староста поселення, який видав його місце знаходження фашистам.
Лютий 44-го став фатальним як для Антона, так і для Олександра. Кім був заарештований та перебував у катівнях жандармерії, де його постійно допитували, а після кинули разом із іншими радянськими патріотами до колодязя. Вже після звільнення Криму матір синів дізналася, що Андрій і Олексій, які воювали на фронті, загинули в боях. Сьогодні в селищі Роздольне в Криму є вулиця, що носить ім’я Антона Кіма. На честь героя вдячний кримський народ спорудив меморіал.
Маємо відзначити, що у братів Кім залишилися родичі, які несуть пам'ять про народних героїв наступним поколінням. Сімдесятирічна мешканка Уссурійська Лариса Пак в день 74-ї річниці Перемоги знову пронесе по вулицях рідного міста портрети чотирьох героїв: Олександра, Антона, Олексія та Андрія. Жінка доводиться племінницею братам Кім. Це її рідні дядьки, і з 2015 року Лариса Чункіновна не пропустила жодного параду.
Фото: РНКА «Корейці Криму»
Автор: Анастасія Огнева