Ніна Ручкіна: «Я завжди усвідомлювала свою ідентичність і розуміла, де моє коріння»
Протягом століть Росія славиться багатою культурною спадщиною і унікальною історією. Кожен народ має свої традиції та звичаї, які дозволяють зберігати ідентичність і розвивати любов до Батьківщини. У Росії любов до рідної землі, культури та традицій проявляється в різних формах: від народних пісень до одягу, зокрема і у вигляді аксесуарів, таких як хустки. Яскравим прикладом такої любові до Батьківщини і самовираження є бренд Ніни Ручкіной «Росіяни в моді».
Дизайни хусток «Росіяни в моді» від Ніни Ручкіной - це відгомони різних подій, оповідей, легенд і епох багатонаціональної Росії. Сама історія нашої великої країни розкинулася орнаментами, словами та фарбами на тонкій матерії.
Ніна, розкажіть, як з'явилася ідея створювати хустки? Чому саме цей аксесуар став предметом вашої творчості?
Я з міста Єкатеринбург. Все життя мешкала на Уралі. Свого часу я 10 років займалася виготовленням вечірніх і весільних суконь. У мене був свій модний будинок, який працював в люкс сегменті. Весільна та вечірня мода дуже ексклюзивна, це преміальний сегмент, який доступний не кожному. Мені хотілося створити щось більш доступне для кожної жінки.
Мені завжди хотілося створювати речі зі змістом, а не тільки шити красиві сукні. Я хотіла зрозуміти, що ж буде наступним етапом у моєму творчому житті. Тоді у мене трапилася доленосна зустріч з представниками корпорації «Уралвагонзавод». Вони запускали серію магазинів, присвячених спортивній тематиці. Я їм запропонувала зробити якийсь елегантний аксесуар для дівчат. У 2015 році ми реалізували великий спільний проект, який присвятили сімдесятиріччю Перемоги. Ми випустили колекцію хусток, присвячених символам бойової слави. Це була дуже успішна колекція. Я зрозуміла, що я можу перейти ось в такий сегмент.
Чому Ви назвали свій бренд «Росіяни в моді»?
Бренду «Росіяни в моді» сьогодні вже 9 років. У 2016 році після успішного проекту, реалізованого спільно з корпорацією «Уралвагонзавод», мені хотілося продовжити роботу над створенням хусток. Я вирішила присвячувати свої роботи кожному регіону Росії, розповідати про історію моєї Батьківщини. Я завжди усвідомлювала свою ідентичність розуміла, звідки я родом, де моє коріння, які традиції шанували мої предки. І мені завжди хотілося це підкреслити. До того ж, я завжди була впевнена, що, спираючись на власне коріння, можна побудувати щось нове та цікаве.
Створюється враження, що ваші роботи можуть стати гідом по визначних пам'ятках Росії?
Наш бренд має на увазі, що ми можемо взяти будь-яку складову нашої багатої, багатонаціональної, багатоконфесійної історії та зобразити її на хустці. Наприклад, у мене є хустка, присвячена місту Єкатеринбургу. На ній зображені пам'ятки нашого міста в акварельному вигляді: Оперний театр, Храм на крові, частина адміністрації міста Єкатеринбурга. У кожної хустки є докладний опис і люди можуть ознайомиться з тим, що саме зображено на полотні. Таким чином ми можемо популяризувати пам'ятні місця Росії.
Розкажіть трохи про процес створення хустки?
Створення хустки - непростий процес. У мене є більше дюжини художників, з якими ми постійно співпрацюємо, хтось підключається на спецпроекти. І під кожну ідею я підбираю, відповідних художників. Наприклад, у нас є серйозні геральдичні дизайни, які присвячені геральдичним символам, там не може бути помилок. Тому в таких випадках ми звертаємося до художника, геральдиста Михайла Іванова. Тобто, в залежності від концепту, від ідеї хустки, я підбираю відповідного художника, який може це виконати.
Як народжується ідея візерунка? Чи складно Вам розширювати свою колекцію?
Мені здається, ще на 1000 років вперед у мене буде натхнення. Росія така величезна, що навіть за кожним регіоном, за кожним окремим містом можна створити цілу колекцію. Але мені б хотілося охопити, звісно ж, всі регіони Росії. Я вважаю, що до 2026 року у нас вже буде така виставка, присвячена всім регіонам, хоча б однин дизайн на кожен.
У Вас є улюблена хустка?
Це складне питання. Наприклад, на мені зараз хустка «Донецька весна». Ми зробили її у співавторстві з донецьким поетом Ганною Ревякіною. На ній є рядки з її віршів і троянди, Донецьк - місто троянд. Тут у нас подвійне послання. Краса попереду і чоловіки в камуфляжі на задньому плані, вони стоять на захисті цієї краси.
Що б Ви зобразили на хустці, присвяченій Криму?
У мене вже є багато ідей. Я думаю, обов'язково повинна бути палацова тематика. У нас вже є дизайн, присвячений Криму, я його робила 5 років тому. У ньому простежується архітектурна тематика, грифони, виноградна лоза і безпосередньо перлина. Колір блакитний, в тон кримському морю та небу. Це історія відчуття, враження про Крим. Також хустка «Мрії про Візантію», присвячена Херсонесу, одна з моїх улюбленців. Вона з'явилася чотири роки тому в результаті колаборації з художньою радою музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Цією співпрацею і самою хусткою я особливо пишаюся. Тепер це родзинка нашої лінійки.
Але, звичайно ж, у нас повинні з'явитися дизайни, присвячені архітектурним об'єктам. У Криму стільки архітектурних об'єктів, така красива природа, яка гідна зображення на нескінченній колекції хусток.