Трагедія та подвиг Євпаторійського десанту
Діорама "Висадка десанту в Євпаторії 5 січня 1942 року"
5 січня 1942 року Червона Армія висадила тактичний морський десант на берег моря між Євпаторією і Саками з метою відволікання сил вермахту від обложеного Севастополя. Героїчна операція стала одним з епізодів першого великого контрнаступу Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні.
На допомогу Севастополю
5 січня 1942 року радянські воїни висадилися на узбережжі Євпаторії, щоб створити плацдарм для наступу на захоплений фашистами Сімферополь. Серед них було 553 морських піхотинця під командуванням капітан-лейтенанта Бузинова. Висадка почалася о 3 годині ночі, і до 10 ранку Євпаторія була в руках моряків. Було звільнено близько 300 військовополонених. Радянські втрати склали близько 50 бійців. Однак німці в той же день почали відбивати місто, використовуючи п'ятикратну перевагу в живій силі, а також перевагу в техніці і авіації, отримані в результаті підкріплення. У той же час основні сили радянського десанту не змогли прийти на допомогу своїм товаришам, як то планувалося, через шторм, що почався. Незважаючи на це, моряки 3 дні утримували Євпаторію. За деякими даними, з 740 бійців в живих залишилися 40, за іншими — 86 осіб.
Героїзм і втрати
Ця історія сповнена прикладів героїзму. Одним з них є загибель тральщика «детонатор», який протягом всієї операції вів бій з 100-мм гармати, поки не скінчилися боєприпаси, після чого почав маневрувати, але не йшов, тому що через пошкодження радіостанції не отримав наказ про відхід. Зрештою, корабель сів на мілину в 50 м від берега. Фашисти виявили його і запропонували здатися. Моряки відповіли вогнем. Німці розстрілювали тральщик з танків, потім ходили зачищати тих, хто вижив, отримували рукопашну і відкочувалися назад, знову розстрілювали корабель танками…
Ось один з описів фіналу цієї трагедії: Капітан-лейтенант Трясцин наказав підірвати тральщик, але загинути всім разом не вдалося: не виявилося боєприпасів. Трясцин був важко поранений в ноги. Він викликав боцмана, одесита Льва Етінгофа, наказав принести йому протитанкову гранату. Етінгоф приніс і став поруч з командиром. Трясцин кинув гранату до ніг, від обох нічого не залишилося. У кубрику застрелився радист. Фельдшер схопив пістолет і кинувся на берег, на німців. Висковзнути вдалося лише Івану Клименку, який до війни брав участь у марафонських запливах — він відправився до Севастополя вплав. Бійців, що залишилися в живих поранених фашисти розстріляли. Розстріляли вони і всіх поранених моряків, що лежали в госпіталі в Євпаторії. А потім 7-8 числа розстріляли ще шість тисяч мирних жителів Євпаторії - за допомогу десанту.