Олександр Морзов: 120 років творцеві найзнаменитіших танків в історії

120 років тому народився Олександр Морозов - один з творців легендарного Т-34 і ряду інших радянських танків. Він пройшов шлях від переписувача технічних документів до начальника одного з провідних конструкторських бюро СРСР. Кілька типів танків, до розробки і виробництва яких доклав руку Морозов, експерти називають кращими бронемашинами свого часу. При цьому, будучи одним з найяскравіших керівників радянського військово-промислового комплексу, депутатом Верховної Ради СРСР і двічі Героєм Соціалістичної Праці, Морозов відрізнявся надзвичайною скромністю і ніколи не домагався для себе особливих матеріальних благ. Про життя прославленого творця радянських танків.

Хоч у нього і не було вищої інженерної освіти, з травня 1923 року молодший Морозов став креслярем-конструктором. Якраз в цей період часу завод отримав замовлення, що зумовило подальшу долю і підприємства, і самого Олександра Олександровича.

У 1926 році Морозова призвали на строкову службу до лав Червоної армії, яку він проходив в авіаційній частині в Києві на посаді техніка-моториста. Наприкінці 1927-го на базі ХПЗ була створена танкова конструкторська бригада (згодом перетворена в конструкторське бюро). До її складу включили і Морозова, який повернувся в 1928 році з армії на рідне підприємство.  

У 1936 році Олександр Морозов, який вважався вже досвідченим конструктором, очолив в КБ сектор нового проектування. У цей час між керівництвом РСЧА і ХПЗ виник конфлікт через технічні дефекти, виявлені під час практичної експлуатації танків. Керівники КБ були знижені на посадах.

Восени 1940 року Т-34 почали надходити в стройові частини. Відгуки про танк, як про будь-який новій машині, були неоднозначними: танкісти в цілому позитивно оцінювали оригінальні технічні рішення, проте деякі з них відзначали низьку надійність роботи агрегатів і дефекти двигуна. Критично висловилася про новий танк і спеціально скликана комісія. У підсумку заступник наркома оборони Григорій Кулик зажадав припинити виробництво і приймання Т-34, зосередившись на вже добре знайомих всім БТ-7. Однак керівники заводу оскаржили це рішення на прийомі у керівництва наркоматів оборони і середнього машинобудування, домігшись дозволу на продовження робіт над танком.

У 1940 році конструктори істотно допрацювали Т-34, змінивши його вежу і впровадивши нову гармату Ф-34, а до квітня 1941 року КБ під керівництвом Малишева підготувало до виробництва «модернізовану» версію Т-34 - Т-34М, яка, на думку експертів, стала фактично новою машиною. Т-34М сподобався керівництву країни, і  його хотіли терміново запустити у виробництво, проте через війну практичну модернізацію відклали на майбутнє. Танк Т-34 зробив революцію в танкобудуванні. Зіткнулися з ним в 1941 році німці не вірили, що в СРСР могли встигнути сконструювати і почати виробляти щось подібне. Нацисти були шоковані. Однак Морозов не зупинявся на досягнутому. У нього був свій окремий фронт. З урахуванням зауважень і пропозицій, що приходили з бойових частин, він створював на базі Т-34 танк, здатний протистояти німецькій техніці з поліпшеним бронюванням.

У 1951 році Олександр Морозов повернувся до Харкова на вже рідний для нього ХПЗ і відразу взявся за роботу над проектом Т-64, який став базою для більшості наступних радянських танків.

У 1958 році Морозова обрали депутатом Верховної Ради СРСР. За спогадами головного конструктора Уралвагонзаводу Леоніда Карцева, конструктор відрізнявся дивовижною скромністю, але не боявся жорстко критикувати по суті розпорядження начальства. Як пише Карцев у книзі «Спогади головного конструктора танків», Морозов відкрито назвав «маячнею сивої кобили» ідею створення танка на повітряній подушці, яка, за словами його керівництва, виходила від Микити Хрущова. На відпочинок він, навіть будучи депутатом Верховної Ради, їздив дикуном, так як не хотів принижуватися і просити когось виділити йому елітну путівку.

У 1974 році за видатні заслуги в розвитку вітчизняного танкобудування Морозову була вручена друга зірка Героя Соціалістичної Праці. Він також став лауреатом Ленінської та Держав премій, отримав ряд високих нагород, у тому числі суто військові - ордена Червоної Зірки, Кутузова і Суворова.