90 років тому керівництво УРСР перебралося з Харкова до Києва
З 1919 року (фактично – з 1920) столицею Радянської України був Харків. Але в січні 1934 року було прийнято рішення перевести столицю до Києва, а 24 червня відбувся урочистий переїзд вищих владних структур УРСР. Так столиця України повернулася до Києва, а Харків перестав бути столицею.
Чому столицею був Харків?
18 січня 1934 року на пленумі ЦК КП(б)у це питання поставив другий секретар ЦК КП(б) України та одночасно перший секретар Харківського обкому Павло Постишев: "ЦК ВКП(б) і особисто товариш Сталін пропонують нам столицю України перенести до Києва, з чим ми погодилися". Він аргументував це тим, що більшовики не бояться ворогів, і "серцевиною Радянської України є правобережжя, включаючи сюди і Одесу". Пропозиція була прийнята одноголосно.
Чому ж питання про вразливість від ворогів стояв так гостро раніше?
Київ знаходився на напрямку першого удару. Наміри повернути столицю до Києва в лютому 1920 року Ленін позначив як "нісенітниця". І буквально через кілька місяців його переконання підтвердилося на практиці – місто було легко окуповане польськими військами. Пізніше Червона армія була не настільки сильна, щоб виключити новий наступ поляків. Як тільки район був укріплений, то перешкода було знято.
21 січня 1934 року це рішення було затверджено спочатку XII з'їздом КП(б)у і того ж дня проведено за радянською (державною) лінією постановою Президії ВУЦВК. ХІІІ Всеукраїнський з'їзд рад, який відбувся у січні 1935 року, остаточно затвердив новий статус Києва, внісши відповідні зміни до 82 ст. Конституції: "столицею Української Соціалістичної Радянської республіки є місто Київ". При цьому і після 1934 року в Харкові продовжували перебувати багато важливих наркоматів і загальноукраїнські відомства.
Таким чином, де-факто Харків безперервно був столицею УРСР з січня 1920 року (через місяць після відходу білогвардійців) і до червня 1934 року.
Преображення Харкова
Ідеї побудови сучасної столиці в 1920-1930 роки були грандіозні. І багато чого в Харкові дійсно здійснилося, наприклад, Держпром і "Новий Харків" в районі ХТЗ. Деякі наміри конструктивістів, що пропонувалися столиці Радянської України, були втілені далеко за його межами. Наприклад, в Тель-Авіві. Архітектори-авангардисти пропонували знести дзвіницю Успенського собору і побудувати на її місці хмарочос, протягнути на місці Благовіщенського собору лінію трамвая, побудувати в центрі величезний міст, де б перетиналися магістралі із заходу на схід і з півночі на південь.
За сім кілометрів від східної околиці Харкова (тепер територія міста) в 1930 році починається будівництво Харківського тракторного заводу. Відокремлений від ХТЗ зеленими насадженнями, під керівництвом архітектора Павла Альошина було створено робітниче селище "Новий Харків". У квартирах робітників не були передбачені кухні, харчування здійснювалося в фабриках-кухнях, з'єднаних з будинками теплими переходами. Були відкриті також турбінний і авіаційний заводи, а на базі керованої Антоном Макаренком колонії — машинобудівний завод ім. Ф. Е. Дзержинського (нині ДП "ХМЗ "ФЕД").
Переїзд столиці
Перший Генплан розвитку Києва як столиці розробили в 1936 році. Документом передбачалася перебудова головних вулиць і площ, ліквідація старих будівель, раціональне розміщення підприємств і житлових будинків, а також доведення до ладу міських околиць і створення зручних транспортних розв'язок. Протягом 1936-39 років урядовими будівлями забудовували Печерськ і Липки.
Жителі Харкова були не проти перенесення столиці. Робітники Харківського паротягобудівний заводу стверджували, що перенесення означає "подальший розгром українських націоналістів", а робітник Залогін із заводу "Серп і Молот" стверджував, що "в Києві особливо міцно звили собі гніздо націоналістичні контрреволюційні елементи".
23 червня "Правда" вийшла з передовицею, присвяченою Києву як новій столиці. У неділю 24 червня, коли уряд УРСР переїжджав, стало вихідним днем на Київщині. Об 11 годині ранку на міський вокзал прибув літерний потяг. Основний мітинг пройшов на площі Героїв Перекопу. За словами кореспондента "Правди", демонстрація там тривала 4,5 години й перевершувала "все, що було досі в Києві". Там же пройшов військовий парад. Увечері на стадіоні "Динамо" пройшов розширений пленум ЦК КП(б)у.