Вознесіння Господнє. Головні традиції і суворі заборони православного свята
Фото: Рафаель Санті «Вознесіння Христа»
13 червня 2024 року, православні віряни відзначать одне з дванадесятих церковних свят — Вознесіння Господнє. Згідно з Євангелієм, свято присвячене сходження Ісуса Христа у плоті на небо через 40 днів після мученицької смерті на хресті та чудесного воскресіння, а також його обіцянці про Друге пришестя на землю і порятунок вірян.
Про свято
Вознесіння Господнє — це одне з дванадесятих свят, які присвячені ключовим подіям євангельської історії. Повна назва православного свята — «Вознесіння Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа».
Свято належить до перехідних: його дата залежить від того, якого числа відзначали Великдень в цей рік. Незмінним залишається те, що свято відзначається в 40-й день після Великодня, слідом за святом віддання Великодня і завжди припадає на четвер. Оскільки у 2024 році святкування Світлого Великодня пройшло 5 травня, Вознесіння Господнє православні відзначать 13 червня.
У цей день віряни згадують події, що відбулися через 40 днів після того, як Ісус Христос був розіп'ятий на хресті та чудесним чином воскрес з мертвих. Згідно з Євангелієм, після Свого воскресіння Спаситель став з'являтися учням, зміцнюючи їх віру і готуючи до Зішестя Святого Духа на них — до П'ятидесятниці. Пізніше свято Святої П'ятидесятниці, або День Святої Трійці, було закріплено в християнських текстах.
У день свого майбутнього Вознесіння Господь зібрав апостолів у місті Віфанії, на горі Єлеон. Ісус Христос благословив їх і в плоті вознісся на небо. Ця подія в Євангеліях від Луки й Марка, А також в Діяннях святих апостолів описується наступним чином: «він піднявся в очах їх, і хмара взяла його з виду їх». Тоді ж присутнім з'явилися два ангели й проголосили, що Христос знову зійде на землю, щоб справедливо судити живих і мертвих. Але і після свого Вознесіння Господь не залишить учнів. Прийнявши новий, незримий вигляд, Спаситель як і раніше буде перебувати поруч зі своїми послідовниками.
Ісус Христос показав своїм учням, що в Царство Небесне увійдуть не тільки душі праведників, а і їхні тіла. Відтоді в християнстві тіло вважається символічним вмістилищемдуші. Однак тілесна природа людини постраждала від первородного гріха, і відновити її первісну гідність вдалося саме Ісусу Христу — Різдвом, Розп'яттям, Воскресінням і Вознесінням. Тому Вознесіння Спасителя є найважливішою ланкою для порятунку всього людства.
Свято Вознесіння Господнє символізує надію вірян на друге пришестя Христа і на вічне життя в тілі, яке не підвладне хворобам і навіть смерті. Попри те, що свято нагадує християнам про фізичний відхід Ісуса, свято не повинно викликати почуття печалі. Адже у православних з'являється світла надія на майбутню зустріч зі Спасителем в Царстві Небесному.
Звичаї та традиції церковного свята Вознесіння Господнє
На Вознесіння Господнє у православних християн склалася традиція поминати своїх покійних предків. У цей день можна їздити на кладовища, прибиратися на могилах родичів та прикрашати їх свіжими квітами. Також на Вознесіння Господнє ходять в гості до близьких друзів і родичів або намагаються провести свято в тихому сімейному колі.
Влаштовувати гучні застілля в цей день, 13 Червня, не прийнято, але щедрість і гостинність церквою заохочується. Існує повір'я, що на Вознесіння Господнє Ісус приходить на землю в образі жебрака і ходить по вулицях. Тому вважається грішним відмовляти в допомозі мандрівникам і жебракам. У цей день вірянам важливо допомогти нужденним і тим, хто просить.
Останню ніч перед Вознесінням в народі прозвали солов'їною. На Русі вважалося, що з Вознесеньева дня настає спекотна пора, коли рослини та співочі птахи вітають прихід тепла і сонця, сповіщаючи про це піснями й буянням цвітіння зелені. З Вознесіння Господнього, яке завжди припадає на четвер, і до найближчої неділі в селах проходили остаточні проводи весни. Перша неділя після Вознесіння вважалося закінченням весни та початком літа.
За традицією, на Вознесіння Господнє господині печуть особливий довгастий хлібець з візерунками, начинений зеленою цибулею. На ньому з тіста робиться сім смужок, що символізують ступені, за якими Христос підіймався на небо. Цей хліб отримав назву «драбинка», або «лествиця». Гарячий хліб належало з'їсти кожному члену сім'ї.
На Вознесіння Господнє існували особливі прикмети, пов'язані з погодою. Сонячна і безхмарна погода в день свята обіцяла багатий урожай в прийдешньому сезоні. Похмуре небо та дощ свідчили про холодний літній сезон та мізерний Урожай. Але якщо дощ пролився напередодні церковного свята, а в сам день Вознесіння на небі з'явилася веселка, це обіцяло щастя цього року. Також предки вірили, що роса на Вознесіння Господнє набуває цілющі властивості та допомагає перемогти будь-яку хворобу. Тому вранці всією сім'єю виходили на вулицю і вмивалися благодатною вологою.