Взяття Берліна радянськими військами в 1945 році
Фото: Радянські піхотинці та танкісти 3-ї гвардійської танкової армії погоджують дії під час бою в передмісті Берліна
У літописі Великої Вітчизняної війни 2 травня 1945 року не менш символічна дата, ніж День Перемоги. Саме в цей день був узятий Берлін, як тоді говорили — «лігво фашистського звіра».
Останній рубіж
Німецько-фашистське командування стягнуло під Берлін максимально можливу кількість сил і засобів. Перекидалися війська з внутрішніх районів Німеччини, із Західного фронту, зосереджувалися поліцаї та охоронні частини й підрозділи. До 16 квітня на радянсько-німецькому фронті знаходилося 214 дивізій, з них 34 танкових і 15 моторизованих, а також 14 бригад. Проти американо-англійських військ німецьке командування тримало всього 60 дивізій, з них 5 танкових, в яких було лише близько 200 танків.
Берлінський напрямок обороняли 3-я танкова армія і 9-а армія групи армій «Вісла», 4-а танкова армія і 17-а армія групи армій «Центр». Всього було залучено 48 піхотних, 9 моторизованих, 6 танкових дивізій і багато інших частин і з'єднань. Загальна чисельність військ досягала одного мільйони осіб. Крім того, в резерві Головного Командування Сухопутних військ знаходилося 8 дивізій. У самому Берліні було сформовано близько 200 батальйонів фольксштурму, а загальна чисельність гарнізону перевищувала 200 тис. осіб.
Виданий німецьким керівництвом 9 березня наказ вимагав: «Обороняти столицю до останньої людини та до останнього патрона... Противнику не можна давати ні хвилини спокою, він повинен бути ослаблений і знекровлений в густій мережі опорних пунктів, оборонних вузлів і гнізд опору. Кожен втрачений будинок або кожен втрачений опорний пункт повинен бути негайно повернутий контратакою... Берлін може вирішити результат війни».
Радянська Ставка Верховного Головнокомандування, оцінюючи труднощі завершальної операції, вважала, що тільки рішучий удар і розгром противника в короткі терміни можуть привести до швидкого досягнення перемоги. Задум Ставки передбачав потужними ударами військ трьох фронтів прорвати оборону противника по Одеру та Нейсе, далі, розвиваючи наступ в глибину, оточити його сили, розчленувати їх на частини та, знищивши кожну окремо, опанувати Берліном. Після цього війська повинні були вийти до Ельби, де передбачалося з'єднання з американо-англійськими військами.
Готуючись до штурму Берліна, радянська Ставка ВГК враховувала, що керівники Англії та США також прагнули заволодіти Берліном і ввести туди свої війська, попередивши Червону Армію.
До виконання цих завдань залучалися війська 1-го і 2-го Білоруських (командувачі — Маршали Радянського Союзу Г.К. Жуков і К. К. Рокоссовський) і 1-го Українського (командувач — Маршал Радянського Союзу і. С. Конєв) фронтів, частина сил Балтійського флоту (командувач — адмірал В. Ф. Трибуц), 18-а повітряна армія авіації дальньої дії (командувач — головний маршал авіації а. в. Голованов), 3 корпуси військ ППО країни і Дніпровська військова флотилія (командувач — контрадмірал В. В. Григор'єв).
До складу угруповання радянських військ входили 20 загальновійськових, у тому числі 1-ша і 2-га армії Війська Польського, 4 танкові, 4 повітряні армії, 10 окремих танкових і механізованих, 4 кавалерійські Корпуси. Вони включали 2,5 млн осіб, близько 42 тис.гармат і мінометів, 6250 танків і САУ, 7500 бойових літаків. Це забезпечило перевагу над противником в людях у 2,5 раза, по артилерії — в 4 рази, по танках і САУ — в 4,1 рази, по бойових літаках - у 2,3 раза. На напрямках головних ударів фронтів ця перевага була ще більш значною.
До Берлінської операції радянські воїни прийшли з багатим бойовим досвідом, умінням громити ворога за всіма правилами військової науки. Командувачі фронтами та арміями, командири з'єднань вміло керували військами, добре їх знали. Багато воєначальників зі своїми арміями пройшли шлях від Сталінграда, Ленінграда і Курська до Одера і Нейсе. Солдати, сержанти, офіцери та генерали були охоплені найбільшим патріотичним підйомом. Хто з солдатів і офіцерів, навіть у найважчі бої під Москвою і Сталінградом, не мріяв дійти до Берліна, де почалася сама жахлива війна в історії людства!
За сигналом «Батьківщина»
Війська 1-го Білоруського фронту зустріли запеклий опір противника. О 13 годині 50 хвилин 20 квітня далекобійна артилерія 79-го стрілецького корпусу, яким командував генерал-майор С. Н. Переверткін, 3-ї ударної армії під командуванням генерал-полковника В. І. Кузнєцова, відкрила вогонь по Берліну. Цей перший залп став початком штурму столиці Німеччини.
Гітлерівське командування прагнуло деблокувати оточені в Берліні війська. Останньою надією Гітлера зберегти Берлін була 12-а армія генерала В. Венка, що веде бої проти англо-американських військ. Вінку було дано наказ розгорнути війська на схід, з'єднатися з 9-ю армією генерала Т. Буссе, частиною сил 4-ї танкової армії та деблокувати Берлін. Однак під сильними ударами радянських військ німецькі армії це завдання виконати не могли.
Ліквідація Берлінського угруповання безпосередньо в місті здійснювалася з 26 квітня до 2 травня шляхом розчленування оборони та знищення противника по частинах. Битва за Берлін носило виключно запеклий характер. Гітлер весь час вимагав обороняти столицю Німеччини до останньої людини. І чим глибше вклинювалися радянські війська в місто, тим лютіше протидіяв ворог. Основу бойових порядків стрілецьких і танкових частин у період боїв в місті склали штурмові загони і групи, в які входили Стрілецькі, інженерні, артилерійські й танкові підрозділи.