Za Победу

Генерал Вперед: 80 років тому помер радянський полководець Микола Ватутін

16 квітня 2024
Генерал Вперед: 80 років тому помер радянський полководець Микола Ватутін

Фото: Микола Ватутін / РІА Новини

80 років тому, 15 квітня 1944 року, від наслідків важкого поранення, отриманого в бою, помер видатний радянський воєначальник, командувач військами 1-го Українського фронту Микола Ватутін. Його називали гросмейстером і Генералом Вперед. Ватутін проявив себе як блискучий командувач у вирішальні моменти Великої Вітчизняної війни — в ході Сталінградської та Курської битв. Величезний особистий внесок він вніс у звільнення від нацистів Радянської України.

Микола Ватутін народився в 1901 році в селянській родині села Чепухіно Валуйського повіту Воронезької губернії (нині Бєлгородської області). У нього було чотири брати та чотири сестри. Не встигнувши за віком на поля Першої світової війни, Микола Ватутін у квітні 1920 року, вже на вильоті Громадянської війни, мобілізується до Червоної Армії. У вересні він бере участь у боях з махновцями, а в жовтні стає курсантом піхотних курсів. Хоча Ватутіну не довелося брати участь в найбільш жорстоких боях Громадянської війни, але цей час став для нього особистою драмою. Голод в Поволжі в 1921 році забрав життя батька, діда і молодшого брата. З того часу як згадували соратники Ватутіна, він дуже дбайливо ставився до хліба і не терпів безладу на кухні. Ще одна його характеристика: не вживав алкоголю, навіть вина.

Микола Ватутін отримав хорошу профільну освіту. Він закінчив оперативний факультет при Військовій академії РСЧА ім. М. В. Фрунзе та Академію Генерального штабу РСЧА у Москві.

Вже наприкінці 1938 року був призначений на посаду начальника штабу Київського військового округу — ключового на західних кордонах СРСР. За підсумками польського походу у вересні 1939 року йому була дана приємна характеристика: «Всебічно розвинений, з великим кругозором, прекрасно працював по керівництву відділами штабу, проявив велику оперативність і здатність керувати військовими з'єднаннями». Особливо була відзначена величезна працездатність Ватутіна — «як начальник штабу округу показав здатність, витривалість і вміння керувати великою операцією». У липні 1940 року Ватутіна направляють до Москви, в Генштаб, на посаду начальника оперативного управління. Рукою Ватутіна написані найважливіші документи передвоєнного періоду.

«Малий Сатурн»

З початком війни він прямує на північно-західний напрямок. В його актив можна записати та планування вдалого контрудару під Сольцями, і командування Новгородської оперативною групою. Дії в них істотно ускладнили вермахту шлях до Ленінграда.

У листопаді 1942 року, можна сказати, від генерал-лейтенанта Миколи Ватутіна залежала доля всієї війни: саме він очолював Південно-Західний фронт під Сталінградом. Саме там була залученим 5-та танкова армія, що уражати на Калач у фланг і тил німецької 6-ї армії Фрідріха Паулюса. Маловідомою складністю цього моменту була наявність наказу наркома оборони № 306 за підписом Йосипа Сталіна. Під впливом літніх невдач Сталін завалився на фундаментальний принцип ешелонування військ в наступі. Фактично командувачам було заборонено будувати стрілецькі дивізії в кілька ешелонів. У резерв виділявся всього один батальйон. У листопаді 1942 року була продемонстрована ущербність цього підходу. Для Ватутіна вона стала абсолютно очевидною.

Сказати, що Ватутін в період підготовки операції «Малий Сатурн» в грудні опинився в складному становищі, — це не сказати нічого. З одного боку, він на власному досвіді переконався в недоліках одноешелонного побудови з'єднань за наказом №306. З іншого — наказ ніхто не скасовув, мало того, він вже був закріплений в статутах. Рішення Миколи Ватутіна можна назвати несподіваним — він зважився проігнорувати виданий буквально кілька тижнів тому наказ Сталіна. Стрілецькі дивізії 1-ї гвардійської армії на напрямку головного удару будувалися у два ешелони, в інших арміях — в один ешелон, але полки мали двухешелонное побудова. Невдача коштувала б йому дуже дорого, але Ватутін став першим, хто проігнорував наказ №306 в ім'я фундаментальних принципів військової науки. Пізніше до нього приєдналися й інші командувачі. Парадокс — наказ ніхто не скасовував, але фактично його не виконували. З іншого боку, не можна не відзначити амбітність задумів Ватутіна, за яку його обсмикували та представники Ставки, і особисто Верховний головнокомандувач.

Вірний розрахунок

Особливу роль Микола Ватутін — вже генерал армії — зіграв і у Курській битві влітку 1943 року. Воронезькому фронту, який він очолював, дісталася широка смуга танкодоступної місцевості на південному фасі Курської дуги, виявити там напрямок головного удару ворога було вкрай складно. Саме тому Ватутін до останнього відстоював ідею наступу першими, щоб не віддати ініціативу в руки противника. У підсумку на побоювання Ватутіна наклалися помилки розвідки, невірно встановила розподіл сил між північним і південним фасом Курського виступу, — сильніший удар очікувався на півночі, але він рушив на Півдні. Північний фас атакувала 1 тис. німецьких танків, Південний — 1,5 тис.

Ватутіна потім часто критикували за спробу нанесення контрудару на другий день битви, який був фактично скасований з Москви після розмови командувача 1-ї танкової армії Михайла Катукова зі Сталіним. Однак зараз, маючи на руках дані про дії противника, ідею контрудару слід визнати цілком життєздатною. Ватутін правильно прорахував слабке місце ворога. Є навіть легенда, що під час війни німці називали Ватутіна «шахіст».

Несподівана загибель

У 1943-1944 роках Микола Ватутін став одним з головних учасників грандіозних боїв на Правобережній Україні. Низка радянських наступів протягом декількох місяців зими на рубежі цих років підірвала могутність німецьких танкових військ. На вильоті цього періоду — вже навесні 1944 року — передбачалося провести останній наступ кампанії. В історії воно залишилося як Проскурівсько-Чернівецька операція.

Ватутіна потім часто критикували за спробу нанесення контрудару на другий день битви, який був фактично скасований з Москви після розмови командувача 1-ї танкової армії Михайла Катукова зі Сталіним. Однак зараз, маючи на руках дані про дії противника, ідею контрудару слід визнати цілком життєздатною. Ватутін вірно прорахував слабке місце ворога. Є навіть легенда, що під час війни німці називали Ватутіна «шахіст».

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
42283 Перегляду
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити