85 років тому в Кремлі була вперше встановлена головна новорічна ялинка країни
Фото: https://img-fotki.yandex.ru/get/195786/97833783.14ec/0_1c34c5_3ea0fad9_orig.jpg
25 грудня 1938 року в Колонній залі Будинку спілок була встановлена громадська новорічна ялинка, з якої пішла традиція розміщувати головну ялинку країни в Кремлі. На гілках зеленої красуні помістилося 10 000 ялинкових іграшок. До цього новорічна ялинка не була головною прикрасою, була не для всіх і не у всіх, а в один час її навіть забороняли як релігійний символ.
Зародження традиції
У Росії перші різдвяні ялинки з'явилися в роки Смутного часу (1598-1613), після польської інтервенції. Однак широкого поширення ця традиція не отримала, ялинки ставили тільки в царських покоях і боярських палатах. Під час правління Петра I (1672-1725) хвойні дерева перед святами стали встановлювати в Москві, зокрема, на Соборній площі Кремля, в Гостинному дворі. Цей звичай цар перейняв у європейців передусім німців, які жили в Німецькій слободі (нині — район Лефортово).
29 і 30 грудня (19 і 20 грудня за старим стилем) 1699 Петро I видав два іменних укази щодо впровадження нової системи літочислення та щодо святкування Нового року. Документами пропонувалося вести відлік років Від Різдва Христового і святкувати Новий рік за прикладом європейських християнських держав 1 січня. Раніше в Росії використовувалася візантійська система літочислення, в якій рахунок йшов "від створення світу" (від 5508 року до н.е.), а наступ року відзначали 1 вересня.
Головні вулиці Москви, а також будинки знаті було велено прикрашати хвойними деревами та гілками, а іншим жителям столиці — поставити «по деревцю або гілці над воротами або над хороминою своєю». Свято Нового року тривало сім днів. Городяни повинні були вітати один одного, палити багаття на вулицях, стріляти з рушниць і мушкетів, запускати ракети. На Красній площі, де проходило головне (урочисте) свято, влаштовувався феєрверк, гарматні та рушничні салюти.
Різдвяна ялина стала одночасно символом Нового року. Дерева одягали на Різдво 25 грудня (з 1919 р. — 7 січня), і вони стояли до Нового року або Хрещення 19 січня. Перші ялинкові іграшки були пов'язані з християнською тематикою — фігурки ангелів, апостолів тощо. Як прикраси використовували також свічки, солодощі, фрукти, горіхи та її верхівку ялинки вінчала, як правило, зірка (символ Вифлеємської зірки). Пізніше з Німеччини стали привозити скляні ялинкові іграшки. В кінці XIX століття було налагоджено російське виробництво скляних куль і бус — на заводі, заснованому поблизу Клина князем Олександром Меньшиковим, правнуком фаворита Петра I.
Перша ялина для публіки була встановлена на Різдво 1852 р. у Санкт-Петербурзі в будівлі Катерининського (нині — Московського) вокзалу. Пізніше громадські ялинки стали ставити в інших присутніх місцях, в Москві їх ставили в будівлі Благородних зборів у Охотному ряді (нині — будинок союзів). Представники дворянства, купці й промисловці влаштовували благодійні новорічні свята для дітей.
Традиція була перервана в роки Першої світової війни. У 1915 р. німецькі військовополонені в госпіталі Саратова влаштували Різдвяне свято, що викликало вкрай негативну реакцію в російській пресі. У результаті імператор Микола II заборонив встановлювати ялинки на Різдво.
Відродження свята в радянські роки
Після Жовтневої революції 1917 р. заборону скасували, і 31 грудня того ж року в Михайлівському артилерійському училищі в Петрограді була відкрита перша громадська ялинка. У Кремлі, постраждалому від обстрілів у листопаді 1917 р., свята не влаштовували.
У наступні роки традиція різдвяних і новорічних свят зберігалася. Для дітей державних і партійних діячів ялинки проводили у Великому Кремлівському палаці. Однак в середині 1920-х рр. у країні розгорнули кампанію по боротьбі з релігійними забобонами. 24 вересня 1929 постановою Ради Народних Комісарів святкування Різдва було заборонено.
23 грудня 1947 указом Президії Верховної Ради СРСР 1 січня був оголошений святковим і вихідним днем.
З 1954 р. новорічне свято для дітей та молоді проходив у Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу. З 1962 р. його стали проводити в Кремлівському палаці з'їздів (нині — Державний Кремлівський палац). На першу кремлівську ялинку були відібрані кращі школярі та студенти країни. Трансляція велася по радіо, а в газетах були опубліковані докладні репортажі. Відтоді свято в Кремлі стали називати головною ялинкою країни. З середини 1960-х рр. він проходить у формі казкового уявлення.
Ялина на Соборній площі
З грудня 1996 р. на Соборній площі Кремля встановлюють живу ялину. У 2001-2004 рр. через сильні морози живе дерево замінювали на штучне.
Ялина для Соборної площі Кремля доставляють з Московської області (з 2015 р. — з Істрінського району). Пошуки відповідного дерева починаються в кінці літа, при цьому використовуються дані космічної та вертолітного фільмування. Ялина відбирає спеціально утворена комісія управління справами президента РФ спільно з представниками муніципалітетів, фахівцями лісового господарства, транспорту, діячами культури та мистецтва.