Коляда: історія та традиції слов'янського свята

Фото: https://img.razrisyika.ru/kart/120/477612-rozhdestvenskie-kolyadki-28.jpg

Коляда — давнє язичницьке свято, на яке наші предки відзначали народження нового Сонця, а передує Коляді подія — Карачун — день зимового сонцестояння та починається він за 3 дні до відродження Коляди. Найкоротший день і найдовша ніч у році, після якої починає прибувати день. Це один з основних чотирьох свят древніх слов'ян, присвячений положенням сонця — Коляда, Масляна, Купала, Радогощ.

Така традиція як Коляда існувала ще з язичницьких часів і була присвячена небесному богу – Дажбогу. Стародавні люди вірили, що після зимового сонцестояння прокидається бог неба, і тривалість дня починає збільшуватися, а ночі, відповідно, зменшуватися. Вони дякували Дажбогу і вихваляли його за допомогою обрядових пісень – колядок.

Коли святкують Коляду

Коляда — слов'янське свято і дата, з якої починалися Святки (25 грудня). Тривали вони до 6 січня. Виходить, що обряди Коляди проводили ще до прийняття християнства.

Язичницькі святкування злилися з днем народження Ісуса Христа, і Святки вже відзначали з 6 по 19 грудня, тобто від Різдва до Водохреща. Ці різдвяні традиції збереглися і до цього дня. Сьогодні Коляду святкують c 7 до 19 січня.

Бог Коляда
Бог Коляда — один зі світлих богів, який є уособленням сонця, що відроджується. Народившись в день зимового сонцестояння, він символізує початок нового річного циклу. Тому Коляда-бог часу, що дарував людям календар.

Як бог часу, він відповідає за гармонійний рух колеса життя, в якому все перебуває в постійному русі – світло змінює темряву, смерть змінює життя. Коляда також вважається покровителем волхвів і жерців: він приніс людям знання і наставив на шлях істинний.

Коляда — язичницький бог, якого зображували або немовлям, або міцним юнаком зі світлим волоссям і мечем в руках (вістря меча направлено вниз, що означає мир і добре сусідство між слов'янськими громадами та племенами).

Як святкували Коляду слов'яни

На честь свята слов'яни встановлювали колесо з вісьмома розфарбованими спицями, а в центрі нього запалювали свічку або факел. У печах в цей день гасили Старий вогонь і розводили новий – Колядин. На Русі було заведено пекти обрядове печиво у формі корів-рогаликів або кренделя і бублика.

У ніч на свято Коляди слов'яни розпалювали величезні багаття, які повинні були горіти рівно 12 днів. Навколо багать збиралися ошатні молоді люди, водили хороводи, розповідали казки, співали й стрибали через полум'я.

А ще виготовляли спеціальні маски, щоб людину ніхто не міг впізнати. У такому вигляді ряджені танцювали, співали та колядували по дворах, бажаючи добробуту кожному будинку і вимагаючи натомість подарунки.

Їжа на Коляду

Колядам передував суворий шеститижневий піст, під час якого необхідно було дотримуватися численних обмежень в їжі та поведінці. Тому свято чекали з великим нетерпінням.

Під час Коляд обов'язково проводили три обрядових вечері - куті з різницею приблизно в тиждень. Спочатку святкували бідну (пісну) кутю, потім багату (щедру), третя кутя знову була пісною (водяний). На столі також були млинці, квас з грибами, риба, вівсяний кисіль і каша.