324 роки тому Петро I встановив святкування Нового року 1 січня
Цар Петро I, підписав 20 грудня 1699 Указ про перехід Росії на нове літочислення і перенесення святкування початку року з 1 вересня на 1 січня. Документом було велено прикрашати будинки сосновими, ялиновими і ялівцевими гілками, за зразками, виставленим в Гостинному дворі, в знак веселощів вітати один одного з Новим роком. У стародавні часи на Русі вели відлік «Літам» з створення світу.
Боротьба з язичницькими традиціями
Святкування Нового року навесні співвідносилося з язичницькими традиціями, які значною мірою збереглися і після прийняття християнства. З часом роль церкви в державі посилилася. Священнослужителі прагнули побороти залишки язичницьких вірувань. З 1492 року на Русі був введений «візантійський» календар, за яким наступний рік відраховувався з 1 вересня.
Нові правила приживалися в народі не просто. Хлібороби продовжували орієнтуватися на весняне рівнодення і здійснювати звичні ритуали, з недовірою ставлячись до запропонованих владою нововведень. Але за три століття країна все ж звикла святкувати зміну року восени. І коли все остаточно устаканилося, на авансцену висунувся енергійний самодержець Петро Олексійович, перебудовував свою державу на європейський манер. Якщо першим Романовим російською престолі не було діла до свята, іменувався тоді просто як «перший день у році», то найяскравіший представник династії розсудив, що і цей аспект не може не входити у галузі його інтересів.
Іноземні традиції
Петро I почав міняти Росію після повернення з Великого посольства – своєї знаменитої дипломатичної місії 1697-1698 років, в ході якої цар не тільки підписував важливі договори і вступав в коаліції з монархами, а й знайомився з життям і порядками передових країн Європи. Одним з перших вийшов указ про введення податку на носіння бороди. Щоб справити психологічний ефект, 26-річний Петро I взяв в руки ножиці та особисто почав різати бороди літнім боярам з високоповажних княжих родів. Далі естафету прийняв царський блазень.
Государ оточив себе іноземцями, які чинили на нього певний вплив. Як вдалося виявити Петру, за кордоном вже давно ніхто не відрощує лопату від підборіддя. Навпаки, довгі бороди вважалися в цивілізованому світі архаїзмом, якщо не проявом варварства. У них бачили потворність і антисанітарію. Прагнення привести зовнішній вигляд своїх підданих до Європейського не обмежувалося у Петра I тільки бородами. Його метою було переодягнути сподвижників з російського національного костюма в Західну сукню.
Через півтора року після введення податку на носіння бороди з волі володаря Росії вийшов указ №1736 «про святкування Нового року». Петро I пояснив своє рішення наступним чином: "Не тільки що в багатьох європейських християнських країнах, але і в народах слов'янських, які зі східною православною нашою Церквою в усьому згодні — як валахи, молдави, серби, далмати, болгари і самі його, великого государя, піддані Черкаси, і всі греки, від яких наша віра православна прийнята — всі ті народи згідно рахують від Різдва Христового в восьмий день по тому, тобто січня з 1 числа, а не від створення світу".
Царським підданим належало відсвяткувати Новий, 1700 рік 1 січня.
Новий правила під Новий Рік
Така перспектива ввергла багатьох в ступор, адже зовсім недавно, чотирма місяцями раніше, вони вже відзначили наступ 7209-го року.
Крім того, Петро I наказав взяти за правило і прогресивні європейські традиції — «перед воротами вчинити деякі прикраси з древ і гілок соснових, ялинових і ялівцевих», «людям мізерним кожному хоч по деревцю або гілці над воротами або над хороміною своєю поставити», а також «вчинити тричі стрілянину і випустити кілька ракет, скільки у кого трапиться».
Святкування закінчилися тільки 6 січня хресним ходом на Йордань. Всупереч старовинним звичаєм, цар не йшов за духовенством в багатому вбранні, а стояв на березі Москва-ріки в мундирі в оточенні Преображенського і Семенівського полків, одягнених в зелені каптани і камзоли з золотими гудзиками і позументом. Боярам і служивим людям було велено одягатися в угорські каптани.
Багато старі обряди - веселі карнавали, розваги ряджених, катання на санях, опівнічні ворожіння і хороводи навколо ялинки — добре вписалися в ритуал зустрічі Нового року.