Za Победу

Микола Куліш — творець української модерної драми

18 грудня 2023
Микола Куліш — творець української модерної драми

Фото: https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cde/cba7a322e535ada3025d19636fc5cff8.jpeg

18 грудня 1892 року  на Херсонщині народився Микола Куліш, письменник, режисер, драматург. Його найвідоміші драми — «97»,   «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната», «Так загинув Гуска», «Маклена Ґраса».

Перші кроки у літературі

Шлях у літературу для Миколи Куліша був важким і тернистим: напівголодне дитинство, юність на фронтах першої світової війни, зміна соціального устрою у країні та нова влада, до якої мусив пристосовуватись, аби вижити. Довгий час працював на Херсонщині й Одещині в державних освітніх  установах. Перша п’єса «97» написана на живому матеріалі про голод 1921 року на Херсонщині. Постановка її на сцені Харківського (тоді столичного) театру принесла  автору визнання.

З 1925 року живе у  Харкові, де бере найактивнішу участь у літературному житті, працює в журналах «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок», тісно співпрацює з трупою театру «Березіль» та його режисером Лесем Курбасом, що мало великий вплив на становлення українського театру у першій третині 20 століття.

Прагнув іти в університет, але для цього потрібно було скласти в державній гімназії іспити на атестат зрілості.

Але вчитися в університеті не довелося. У серпні 1914 року почалася Перша світова війна, і Микола Куліш мобілізований до армії. Закінчивши у 1915 році Одеську школу прапорщиків, воював на передовій, отримав чин штабс-капітана, поранений та контужений.

Літературні пошуки та політична діяльність

У 1917-1921 рр. Микола Куліш був учасником революційних подій. З 1918 року — голова Ради робітників і солдатських депутатів в Олешках, у 1919 році — член Дніпровського політвиконкому і завідувач повітнаросвіти, з 1920 року — начальник штабу військ Червоної армії. Член КП(б)У (з 1919 р.).

У 1926-1931 рр. — голова Українського товариства драматургів і композиторів. Член Спілки пролетарських письменників «Гарт» (згодом Вільна академія пролетарської літератури), у 1926-1928 рр. — її президент.

Поява першої п’єси Миколи Куліша «97» стала гучною подією у радянській літературі. Від неї, за словами Луначарського, «гриміла вся Україна». Прем’єра відбулася 1924 року у Харківському театрі ім. Івана Франка.

Після тріумфального успіху Миколи Куліша запрошують на посаду інспектора Наркомосу УСРР. «97» разом з наступними п’єсами — «Комуна в степах», «Прощай, село», опубліковану під назвою «Поворот Марка», — склала трилогію про життя пореволюційного села.

Переїзд до столиці спричинив справжню революцію у творчості Миколи Куліша. Тут він зблизився з Миколою Хвильовим, Лесем Курбасом, Михайлом Яловим та іншими діячами української культури. Учасник театрального диспуту 1929 р., Микола Куліш завзято боронив Леся Курбаса від нападів партійних критиків.

У 1934 році Миколу Куліша виключили з партії як контрреволюціонер і того ж року заарештували. За звинуваченням у належності до Всеукраїнського боротьбистського терористичного центру засуджений до 10 років ув’язнення з суворою ізоляцією, яке відбував на Соловках. Хворий на туберкульоз, позбавлений права на прогулянки й медичну допомогу, Микола Куліш був страчений в урочищі Сандормох за вироком особливої трійки УНКВС Ленінградської обл.

Реабілітований 4 серпня 1956 року.

Творчість Миколи Куліша — явище всесвітнього значення. Саме в п’єсах драматурга знайшла повне відображення трагічна концепція епохи та людини, що залишає рідне село, гине від урбанізації XX ст.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
42017 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити