Кращий кіновиробник Російської імперії Олександр Хонжонков

Уявіть себе кіноглядачами початку минулого століття! До речі, поспішаю спростувати ваші уявлення про цих глядачів, вам мабуть відомі, що вони в страху тікали від поїздів, що приходять на екрані? Маю зауважити, подібного не було. Сінематограф братів Люм'єр мав не аби який успіх і швидко поширився світом.

Життя кращого кіновиробника Російської Імперії почалося в Криму 8 серпня. З винаходом Люмьеров Олександр Ханжонков зустрівся в Петербурзі на відкритті літнього сезону. Тоді він перебував на державній службі, яка, втім, його швидко розчарувала. Побачивши вперше фільми Ханжонков вирішив пов'язати своє життя з райдужними перспективами кінематографа. Отримавши гроші після відходу у відставку, всі 5000 рублів, нечувана сума для того часу, він вклав у нову справу.

Перші півроку кінобізнес ледь зводив кінці з кінцями. Тоді він разом з інвесторами, які також внесли по 5000 рублів, вирішив сам знімати фільми і засновує фірму «Ханжонков і компанія».

Ханжонков став єдиним з великих російських кіновиробників, хто створив в своєму ательє спеціальний Науковий відділ для зйомок освітніх фільмів. Він випускав стрічки про сільське господарство, географію, зоологію, ботаніку, медицину із залученням провідних російських фахівців.

Його доля після революції склалася непросто. Після розгрому армії Врангеля Ханжонков в листопаді 1920 року їде до Константинополя, потім в Мілан і Відень. У 1923 році він повертається в Росію, деякий час працює консультантом «Держкіно», а потім завідувачем виробництвом «Пролеткіно».

У 1926 році Ханжонков разом із групою керівників «Пролеткіно» був заарештований у кримінальній справі про фінансові зловживання в цій організації. У підсумку він, зважаючи на відсутність доказів його провини, був звільнений, проте, отримав заборону на роботу в галузі кінематографу і був позбавлений політичних прав. Через різке погіршення здоров'я він змушений був переїхати з Москви до Ялти.

У 1934 році Ханжонков був реабілітований і отримав урядову персональну пенсію. В останні роки життя він займався написанням мемуарів. Його спогади частково опубліковані в книзі «Перші роки російської кінематографії» (1937).

Помер Олександр Олексійович Ханжонков 26 вересня 1945 року в Ялті.