«Звільняючи Крим і Донбас»: день пам'яті Федора Толбухіна

Федір Іванович Толбухін — російський воєначальник. Маршал Радянського Союзу. Герой Радянського Союзу. Кавалер ордена «Перемога». Народний герой Югославії. Герой Народної Республіки Болгарії. За бойові заслуги нагороджений багатьма орденами, зокрема, вищим військовим орденом «Перемога».

Шлях від бухгалтера до генерала

Федір Толбухін народився 16 червня 1894 року в селі Андроніки, Ярославська область. Хлопчик виріс у звичайній селянській родині. Успішно пройшов навчання в церковно-парафіяльній школі та земській школі села Давидково. У 1912 році закінчив Петербурзьке комерційне училище і працював бухгалтером в Санкт-Петербурзі.

Плани на життя молодої людини змінилися з приходом Першої світової війни. Федору довелося стати військовим. Після школи прапорщиків командував спочатку ротою, а потім і батальйоном на Південно-Західному фронті, нагороджений орденами Анни і Станіслава.

У серпні 1918 року Толбухін вступив до Червоної Армії і до 1922 року брав участь у придушення Кронштадтського повстання і військових діях проти фінських загонів в Карелії. З липня 1938 року Федір Іванович став начальником штабу Закавказького військового округу. У червні 1940 року йому присвоєно військове звання генерал-майор.

Звільняючи Крим і Донбас

Під час Великої Вітчизняної війни війська під його командуванням успішно вели бойові дії на річках Міус і молочна, при звільненні Донбасу і Криму. У серпні 1944 року військами 3-го Українського фронту спільно з 2-м Українським фронтом підготовлена і успішно здійснена Яссько-Кишинівська стратегічна наступальна операція, в результаті якої оточені і знищені основні сили групи німецьких армій «Південна Україна».

Після завершення операції війська 3-го Українського фронту брали участь у Белградській, Будапештській, Балатонській та Віденській операціях, в ході яких Толбухіним вміло організовано взаємодію з болгарською та югославською арміями. У вересні 1944 року Федору Івановичу присвоєно звання Маршала Радянського Союзу, а також призначений головою Союзної контрольної комісії в Болгарії. У 1947 році командував військами Закавказького військового округу. За бойові заслуги Толбухін нагороджений багатьма орденами, в тому числі вищим військовим орденом «Перемога».

Федір Іванович Толбухін помер 17 жовтня 1949 року в Москві від цукрового діабету. Прах воєначальника похований в Кремлівській стіні. У 1965 році Указом Президії Верховної Ради СРСР посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.