690 років тому відкрився Помісний Собор Православної Російської Церкви
Фото: https://eparhiya.by/wp-content/uploads/2023/07/2023-07-18-Uspenskij-sobor-2.jpg
Рівно 690 років тому був освячений Успенський собор Московського Кремля. Собор має дійсно неймовірну долю: тут проходила Коронація царя Івана Грозного, вінчання на царство першого правителя династії Романових, стіни собору пережили пожежу Москви 1812 року, громадянську і Велику Вітчизняну війни.
Історія будівництва Успенського собору
Історія будівництва Успенського собору починається в XIV столітті. За порадою митрополита Петра московський князь Іван Калита вирішує побудувати новий храм в Кремлі. Церкву урочисто заклали 4 серпня 1326 року. У північній частині собору митрополит Петро власноруч будував собі гробницю, в якій пізніше і був похований.
У 1327 році собор був освячений. З цієї дати починається духовне життя собору. Успенський собор Калити простояв близько 150 років. До 1470 року собор сильно постраждав від пожеж, і було вирішено побудувати новий. Цей собор заклав митрополит Філіп в 1472 році, наказавши будувати його за зразком Володимирського Успенського собору, тільки крупніше. Служба під час будівництва не припинялася, так як у вівтарній частині майбутнього храму встановили тимчасову Успенську церкву з дерева. Саме в ній через рік після початку будівництва відбулося вінчання московського великого князя Івана III з візантійською принцесою Софією Палеолог.
Навесні 1474 року стіни собору були готові, вже почалася викладка склепінь, як майже вся Північно-західна частина храму зруйнувалася через землетрус. Літописець свідчить:«бысть трус во граде Москве и церковь св. Богородицы, сделана бысть уже до верхних камор, падеся в 1 час ночи, и храми все потрясошася, яко и земли поколебатися». Іван III запросив італійського майстра Аристотеля Фіораванті для перебудови собору. Частина розписів храму, зроблених тоді, дійшла і до наших днів.
Собор будувався як Кафедральний, тому тут стали проходити найважливіші події в житті держави — вінчання на царство, висвячення митрополитів. Тут в 1498 вперше був розроблений пишний ритуал коронації государів за візантійським зразком, який згодом ліг в основу вінчання на царство Івана Грозного. У стінах Успенського собору був призначений перший російський патріарх Іов.
Крім того, на утримання собору припинилася видача натуральних продуктів, замість них призначалося 300 рублів щорічно. Пізніше сума була подвоєна. Але платні на потреби собору все одно не вистачало. Тому біля собору з'явилися нові джерела доходу-була введена продаж свічок, з'явилися «кружечні» гроші.
Стіни Успенського собору — свідки історичних подій
Вітчизняна війна 1812 року також залишила свій слід в історії Успенського собору. Вся Москва постраждала від пожеж, було зруйновано дві третини міських будівель. Хоч Кремль і вцілів, але ймовірність загоряння була настільки велика, що Наполеону довелося на час покинути серце Москви. Багато цінностей було вивезено з міста. Разом з Патріаршою ризницею відвезли і основні святині Успенського собору: ікони Володимирської Божої Матері, риза Господня, Корсунські хрести і ряд інших предметів. Володимирська та Іверська ікони були направлені до Володимира, а Патріарша ризниця — до Вологди. Однак в Успенському соборі залишалося ще багато цінностей. Всі вони були викрадені, залишилася тільки раку св.митрополита Іони і частина Різ на іконах. За цими залишками були згодом відновлені ризи і на інших іконах.
Стіни Успенського собору продовжували залишатися мовчазними свідками історичних подій. Наприклад, в лютому 1903 року тут був прочитаний акт відлучення Льва Толстого від церкви.
2 листопада 1917 року більшовики здійснили артилерійський обстріл Кремля і зайняли Історичний музей. Багато будівель Кремля серйозно постраждали, включаючи Успенський собор.
З 1991 року в Успенському соборі поновилися святкові богослужіння. Зараз собор виконує функції музею і храму.