Za Победу

Андрій Геращенко: Російський Крим - частина Союзної держави

1 серпня 2023
Андрій Геращенко: Російський Крим - частина Союзної держави

Фото: https://kerch.rk.gov.ru

Після повернення Криму і Севастополя до складу Росії згідно з результатами загальнонародного референдуму в 2014 році ці два регіони Росії автоматично стали і частиною Союзної держави Росії і Білорусії, що дало відчутний поштовх розвитку наших міжрегіональних зв'язків. Тоді в Криму 16 березня 2014 року 96,7% кримчан висловилися за повернення до складу Російської Федерації. Два дні потому, 18 березня 2014 року Президент Російської Федерації Володимир Володимирович Путін підписав Історичний документ про прийняття Республіки Крим і Севастополя до складу Росії.

Безумовно, не обійшлося без перешкод і складнощів, так як з боку США і їх сателітів, а також всіляко підтримуваної ними України проводилися і проводяться найрізноманітніші дії по утрудненню таких контактів, щосили використовуються санкційний тиск і відвертий шантаж – від внесення учасників заходів на провокаційний нацистський сайт «Миротворець» до переслідувань цілих компаній і організацій там, де США можуть до них дотягнутися.

І, тим не менш, можна впевнено сказати, що контакти Криму і Севастополя з Республікою Білорусь загалом, і білоруськими регіонами зокрема постійно міцніють і розвиваються.

Координаційна рада російських співвітчизників Білорусі в 2014 році відразу підтримала рішення Криму і Севастополя про повернення до складу Росії. Для нас вже тоді було очевидно, що якби цього не сталося, стародавня Таврида неминуче б опинилася в ситуації багатостраждального Донбасу, який ось уже без малого десять років веде збройну боротьбу за свободу проти київської бандерівської хунти.

З того часу практично щорічно проводилися різні конференції, круглі столи, виставки, концерти, які дозволяли білорусам дізнатися правду про Крим, а кримчанам – розповісти білорусам, як змінилося їхнє життя після повернення в Росію.

Не став винятком й цей рік.

7 березня 2023 року під час робочого візиту голови Вітебського облвиконкому Олександра Субботіна було підписано угоду про співробітництво між Республікою Крим та Вітебською областю. Регіони Росії і Білорусії погодили підготовку плану реалізації угоди на 2023-2025 роки. Цьому передувала велика підготовча робота - ще у липні 2022 року у Гродно під час білорусько-російського форуму регіонів підписали протокол про співпрацю між Вітебським облвиконкомом та Радою Міністрів Республіки Крим. А у вересні 2022 року було укладено аналогічну угоду про співпрацю між Мінськом та Севастополем.

Керівник «Кримського земляцтва», повноважний представник Республіки Крим в Республіці Білорусь Андрій Лопацький так прокоментував поточну ситуацію в цій сфері у інтерв'ю інформаційному агентству «Супутник-Білорусь» 10 березня 2023 року: «Співпраця сьогодні потихеньку починає давати про себе знати - прямі контракти, прямі поставки як білоруської продукції в Крим, так і Кримської продукції в нашу країну. Зокрема, наша компанія виграла тендер і вже приступила до робіт з прокладання газопроводу через Північну бухту Севастополя!». Торкаючись традиційної сфери туризму, він додав: «Ми вирішили, що поїздки на пляжі Туреччини або Єгипту з системою «все включено» ми не переб'ємо ніколи. Там серйозна підтримка держави і бізнес розкручений вже, а в Крим треба їхати, щоб побачити все різноманіття, а не тільки купуватися і полежати на пляжі, поїсти смачних устриць і запити це все кримським вином. Це не тільки все це, але ще і подивитися пам'ятки – це і античні міста, та історія Великої Вітчизняної війни, врешті-решт, з'їздити в Балаклаву і закинути там вудку, щоб витягнути ставридку».

16 березня 2023 року в мультимедійному прес-центрі Супутник-Білорусь у форматі відеомосту Мінськ – Сімферополь пройшов круглий стіл на тему: «Кримська весна». Історичні, гуманітарні та культурні аспекти. Погляд з Білорусі». Учасники обговорили причини і наслідки «Кримської весни», відзначили позитивну динаміку розвитку торговельно-економічних і культурних зв'язків у сфері курортно-санаторного оздоровлення, торгівля морепродуктами, продукцією сільського господарства, закупівля сільськогосподарської та комунальної техніки, оновлення рухомого складу міського транспорту. Круглий стіл вийшов досить представницьким. З білоруського боку в його роботі взяли участь радник-посланник Посольства Росії в Білорусії Петро Фролов, депутат Мінської міської ради Ірина Дрозд, керівник «кримського земляцтва» Білорусії Андрій Лопацький, відомий вчений і публіцист, доктор філософських наук Лев Криштапович, автор цього матеріалу та інші білоруські громадські діячі і вчені. З боку Криму в діалозі взяли участь керівник «Білорусів Криму» Роман Чегринець, голова адміністрації Бахчисарая Дмитро Скобліков, голова Громадської палати Криму Олександр Форманчук, керівник «Української громади Криму» Анастасія Гридчина.

26 квітня 2023 року в Російському центрі науки і культури в Бресті (керівник – Юлія Семенченко) відбувся круглий стіл «Крим в історії Росії. 240 років разом». Захід був приурочений до річниці підписання імператрицею Катериною II Маніфесту про приєднання Криму до Росії. Організатором крім центру було республіканське громадське об'єднання «Російське суспільство№, керівник якого Сергій Молодов є давнім другом Криму і добре відомий на півострові. Активну участь у заході взяли студенти Брестських вузів. Присутніх привітав генеральний консул Росії в Бресті Олег Мурашев. Керівник «Білорусів Криму» Роман Чегринець брав участь у круглому столі по відеозв'язку. В ході круглого столу прозвучали цікаві доповіді науковців, педагогів і місцевих громадських діячів – російських співвітчизників і білоруських патріотичних організацій.

10-12 липня 2023 року в Мінську пройшли Дні Республіки Крим. Основним майданчиком став будинок Москви. Делегація Криму на чолі з т.в.о. постійного представника Республіки Крим при Президенті Російської Федерації Михайлом Соломенцевим провела презентації економічного, інвестиційного та туристичного потенціалу півострова. Відбулися експертні дискусії та ділові переговори. Окрему увагу було приділено гуманітарним проектам та ініціативам.

Були підписані і конкретні угоди-про встановлення дружніх відносин між Поставським районом Вітебської області і Сакським районом Республіки Крим, а також Угода про співпрацю між музеєм-садибою «Пружанський палатик» (Брестська область, Пружани) і Ялтинським історико-літературним музеєм (Крим, Ялта).

Мінчани та гості білоруської столиці змогли ознайомитися з виставкою архівних матеріалів, присвячених 240-річчю Маніфесту Катерини II «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї Кубанської сторони під Державу російську», відвідати концерт ансамблю «Подвір'я» Кримської державної філармонії.

Підводячи підсумки днів Республіки Крим, Михайло Соломенцев зауважив: «Братня Білорусь з кожним днем все послідовніше стає для Криму одним з основних і найбільш цінних партнерів. Ми маємо намір як підтримувати вже існуючі зв'язки, так і розвивати нові можливі форми співпраці. Насичена програма Днів Криму в Білорусі заснована на прагненні зміцнювати взаємодію за двома найбільш важливими напрямками: торгово-економічному і культурно-гуманітарному. Ілюстрацією взаємного інтересу і прагнення до розширення двосторонніх контактів є участь у сьогоднішньому заході провідних білоруських і кримських експертів, представників виконавчої та законодавчої гілок влади, фахівців-міжнародників, керівників муніципальних утворень, діячів культури, представників бізнесу».

12-17 липня у Вітебську пройшов традиційний щорічний Міжнародний фестиваль музики, пісень і мистецтва ΧΧΧΙΙ «Слов'янський базар». 11 липня 2023 року на сцені Літнього амфітеатру виступили хлопці студії вільного танцю «босоніж» з Севастополя. Глядачі фестивалю тепло зустріли гостей.

У фестивальні дні відбулася ще одна значуща подія в культурному житті Криму та Республіки Білорусь. Керівник «Білорусів Криму» Роман Чегринець привіз щойно видану книгу віршів Максима Богдановича «Зеленя». Книга, що вийшла в Сімферополі, стала результатом великої підготовчої роботи, спільно проведеної РНКА «Білоруси Криму» (голова — Р.В. Чегринець), РНКА «Українська громада Криму» (голова – А. С. Гридчина) і Вітебським громадським об'єднанням «Російський дім» (голова — автор статті). Видання призначене широкому колу читачів, яким пропонується ознайомитися з підготовленою Максимом Богдановичем ще за життя поетичною рукописною збіркою «Зеленя», яку він написав спеціально в якості подарунка для Анни (Нюти) Гапанович. В даний збірник також включена стаття з описом життєвого і творчого шляху поета, розкривається значення Криму в його поезії і особистої долі. У свою чергу, Регіональна національно-культурна автономія «Українська громада Криму» зробила подарунок всім поціновувачам творчості Максима Богдановича і переклала твори українською мовою, зберігаючи традиції творчості самого поета. Книга викличе безсумнівний інтерес як у шанувальників поезії Максима Богдановича, так і у фахівців-філологів, викладачів, студентів, громадськості Республіки Крим, в об'єднаннях білорусів в Росії та у інших країнах, а також в самій республіці Білорусь. Видання здійснено за підтримки Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Республіки Крим Державною автономною установою республіки Крим «Медіацентр ім. Ісмаїла Гаспринського» за рахунок коштів федерального бюджету і бюджету Республіки Крим і схвалено консультативною радою з видання соціально-значущої літератури на рідних мовах при Державному автономному установі Республіки Крим.

Варто також зауважити, що це фактично перше видання збірки «Зеленя» Максима Богдановича окремою книгою.

Дане видання стало своєрідним символом єдності росіян, білорусів і українців. Росія в ході СВО не воює з єдинокровним народом України, звільняючи його від диктатури бандерівської хунти, А Білорусь дружньо налаштована по відношенню до українців, тому в Криму разом з білоруською підтримується Українська культура, Українська мова, яка поряд з російською і кримсько-татарською є державною, а білоруси тісно співпрацюють з росіянами і українцями в гуманітарній сфері півострова. Спільно з «Українською громадою Криму» вже підготовлено до видання українською мовою мою розповідь «Білченя» про білоруського хлопчика, убитого окупантами в роки Великої Вітчизняної війни, який вийде в 2023 році в тому ж видавництві «Медіацентр ім. Ісмаїла Гаспринського». У Криму працює сайт із символічною назвою «Переяславська рада 2.0». Нікуди не зникне українська мова і українська культура, нікуди не зникне і Україна - вона рано чи пізно буде звільнена, тому те, що ми робимо разом з Анастасією Гридчиною, Романом Чегринцем і Андрієм Лопацьким, направлено в майбутнє – все це, я впевнений, буде затребуване в новій, вільній від бандерівщини і США Україні, яка буде в Союзній державі з Росією і Білоруссю. І Крим у цьому відношенні відіграє найважливішу роль для збереження зв'язку Республіки Білорусь як з поки ще не звільненою територією Україною, так і з новими регіонами Росії.

Крим, незважаючи на розділяє нас відстань, схожий на нашу Білорусію, перш за все в частині прагнення вибудувати гармонію в міжнаціональних і міжконфесійних відносинах.

31 Березня 2023 року постпред республіки при президенті РФ Георгій Мурадов в ході відеомосту в прес-центрі РІА Новини Крим, присвяченому Дню єднання народів Білорусії і Росії, характеризуючи зв'язок Криму з Білоруссю, зазначив: «Крим як форпост, як Бастіон Росії відчуває себе і як бастіон і форпост Білорусії. І в політичному плані, і в стратегічному, і в економічному ми рука об руку будемо працювати разом і далі... Ми відчуваємо єдність, незаперечну нашу волю на те, щоб пережити і перебороти ті історичні обставини, з якими ми сьогодні стикаємося».

Автор: Андрій Геращенко

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
33637 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити