Літо минає – Свята Мокрина осінь приносить

Фото: «Свято», Т. М. Голембієвська

Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.

З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: «Свята Мокрина осінь приносить». У рештках обрядових дійств, розпорошених по «громових святах», годі дійти первісної суті давніх святкувань наших предків, і лише в Зелених святах і купальському торжестві збережено ядро прадавньої обрядовості літнього циклу.

Ким була свята Макрина?

Макрина жила в Каппадокії (на сході Малої Азії) в IV столітті. Святителі Василій Великий і Григорій Ніський були її братами.

Перед тим, як Макрина мала з'явитися на світ, її матері наснився Ангел і вказав, що новонародженій доньці треба дати ім'я Текля. Вона так і зробила. Але вся рідня стала звати дівчинку Макриною в честь бабусі, яка сповідувала християнство і постраждала за свою віру при імператорі Галереї.

Мама дала Макрині гарне виховання. Крім початкової освіти, вона навчила дочку молитвам і рукоділлю, навчила вести домашнє господарство, і відвідувати церковні служби.

В юнацькому віці Макрина була заручена з хорошим хлопцем з благочестивої сім'ї, але ще до весілля він помер. Тож дівчина прийняла рішення назавжди відмовитися від подружнього життя.

Макрина допомагала матері виховувати молодших дітей у сім'ї. А коли вони виросли, попросила у матері благословення на те, щоб роздати свою частину спадщини нужденним людям і піти в монастир.

Всі наступні роки прожила Макрина в суворій стриманості в монастирській обителі, за це Бог дарував їй здатність творити чудеса.

Які в цей день існують обряди і традиції?

Зазвичай, в ніч з 31 липня й до 1 серпня наступав період затяжних злив з грозами і блискавками. Це представляло небезпеку для сіна, яке вже було зібране в копиці, і для врожаю хліба, який дозрівав на полях.

Тому селяни в цей день рано вранці вирушали в церкву, щоб у молитвах попросити захисту від страшних блискавок і викликаних ними пожеж.

Цей день у наших предків вважався граничним між літніми сільськогосподарськими роботами і осінніми, коли наставала пора збору врожаю. На Мокрини дорослі жінки з чоловіками традиційно закінчували прибирати овес, а молодь з дітьми вирушали до лісу по гриби.

Дата 31 липня отримала народну назву «вказівник осені», бо по ній визначали погоду на осінні місяці — чи буде тепло і сухо, чи холодно і мокро.