Za Победу

«Великий вальс»: парад переможених гітлерівців 1944 року в Москві

17 липня 2023
«Великий вальс»: парад переможених гітлерівців 1944 року в Москві

ФОТО: https://histrf.ru/images/articles/05/GXan8iK8jpfFmZer95PbGgA9NLK6PAA5j6RVBTgJ.jpg

17 липня 1944 року радянською столицею «парадом переможених» пройшли майже 58 тисяч німецьких військовополонених. Восени 1941 року керівництво нацистської Німеччини привселюдно заявило, що готує парад з нагоди взяття Москви, який пройде на Красній площі. Невідомо, яка кількість військ планувалася до участі у цьому «урочистому марші» і якими були інші деталі події, але відомо, що приймати парад мав намір сам фюрер.

Операція «Великий вальс»

Точно невідомо, коли саме виникла і оформилася ідея операції «Великий вальс», як офіційно називалося проходження по Москві п'ятдесятитисячного угруповання полонених німців. Але судячи з того, що перші склади з німецькими військовополоненими почали прибувати на московські товарні станції ще 14 липня, а накази про їх відправку надійшли на місця кількома днями раніше — ніяк не пізніше кінця червня, в розпал операції «Багратіон».

Вважається, що ініціатором маршу був сам Йосип Сталін. На це побічно вказує і назва операції — «Великий вальс». Ця довоєнна американська комедія була однією з його улюблених кінострічок. Але можливо, назву для операції вибрав добре знав Сталіна і його смаки глава НКВС Лаврентій Берія. Він цілком міг постаратися зробити приємне керівнику Радянського Союзу, а саму ідею міг підказати план проведення полонених по місту: по Садовому кільцю, обертаючись, немов у вальсі.

Що ж до причин, які спонукали керівництво СРСР зважитися на настільки неординарну акцію, то однією з них прийнято вважати прагнення довести союзникам, які висловлювали відкриті сумніви в грандіозному успіху літнього наступу Червоної Армії в Білорусії, що їх недовіра не обґрунтовано. Основні сили вермахту були зосереджені на Східному фронті, і демонстрація колосального числа полонених німецьких солдатів повинна була довести, наскільки успішно розвивається радянський наступ.

Парад, який увійшов у історію

У якості учасників «параду переможених» були обрані виключно німецькі військовополонені, захоплені в ході операції «Багратіон». Це дозволяло не задіяти зайві транспортні ресурси: всі великі табори військовополонених знаходилися на схід від Москви, і відправляються туди команди можна було на кілька днів затримати в столиці. До того ж досі уявлення про полонених солдатів і офіцерів вермахту у радянських людей формувалося в основному за рахунок фотографій і кадрів кінохроніки, насамперед, зроблених після Сталінградської битви. Але до літа 1944-го пройшло вже більше року з моменту тієї перемоги, і було потрібно ще раз продемонструвати, наскільки ослабла німецька армія і наскільки посилилася радянська.

Чутки про те, що у Москві зібрали небувалу кількість німецьких полонених, почали циркулювати з 14 липня, але ніхто не міг впевнено сказати, для чого це зроблено. І тільки о сьомій годині ранку 17 липня по Московському радіо було передано офіційне повідомлення начальника столичної міліції, що попереджав москвичів про майбутню акцію. У ньому, зокрема, говорилося, що «17 липня через Москву буде проконвойовано у табори для військовополонених частина німецьких військовополонених рядового і офіцерського складу в кількості 57 600 чоловік серед захоплених за останній час військами Червоної Армії 1-го, 2-го і 3-го Білоруського фронтів» і що у зв'язку з цим з 11 години ранку рух транспорту та пішоходів за маршрутами проходження військовополонених буде обмежений.

Перші хвилини хода йшла в оглушливому мовчанні: лунало лише шльопання підошов і човгання ніг по асфальту і важке дихання явно схвильованих людей. Москвичі спостерігали за полоненими, не видаючи ні звуку. І лише через деякий час з натовпу почали вигукувати то «смерть фашизму!», то «смерть Гітлеру!», то більш особисте і емоційне «сволота, щоб ви здохли!» і «чому вас не перебили на фронті!» (всі ці фрази були зафіксовані і відображені в доповіді керівника НКВС Берії Сталіну, представленому ввечері того ж дня). Хтось спробував метати в полонених камінням, але таких швидко закликали до порядку конвойні; їм же довелося відбивати і кілька спроб нападу на німців.

Дійшовши до площі Маяковського, колона військовополонених розділилася. Основна частина на чолі з генералами повернула наліво, в сторону Курського вокзалу, і дійшла до чекали їх там ешелонів. Цим маршрутом пройшли 42 тисячі військовополонених. Решта 15 600 чоловік повернули праворуч на Садове кільце і дійшли до Калузької площі, звідки їм довелося марширувати до станції Канатчиково окружної залізниці і вантажитися в ешелони там. З усіх учасників «параду переможених» медична допомога була потрібна тільки чотирьом: вони, як говорилося в доповіді, «були відправлені в санлетучку через ослаблення».

А слідом за колоною полонених їхали поливальні машини, яких в Москві не бачили з початку війни, і змивали з асфальту сліди «параду переможених». У цьому був не тільки чисто гігієнічний сенс, а й символічний: з московських мостових змивали сліди «гнилої фашистської нечисті»…

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
14069 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити