Za Победу

Микола Лисенко: засновник української національної музики

22 березня 2023
Микола Лисенко: засновник української національної музики

Фото з вільних джерел

22 березня 1842-го народився український композитор, піаніст, хоровий диригент Микола Лисенко. Він вважається засновником української національної музики.

Саме Микола Лисенко написав музику до хорового твору, який став духовним гімном України – «Боже, великий, єдиний». Один із перших інтерпретував Кобзар Шевченка, робив обробки народних пісень, автор 10 опер (серед них «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда») і сотень інших музичних творів.

Видане у 1950—1959 роках 20-томне зібрання не вмістило всієї спадщини композитора.

Миколу Лисенка називали сонцем і батьком української музики.

Походив із козацького роду

Микола народився 22 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Помер 6 листопада 1912-го.

Коріння Лисенків сягають козацьких часів. Один із засновників роду Яків воював під проводом Богдана Хмельницького, а його син Іван був Чернігівським і Переяславським полковником, згодом — наказним гетьманом.

Батько Віталій Лисенко був дворянином і полковником Орденського кірасирського полку, а мати Ольга Єреміївна походила з полтавської поміщицької родини Луценків і козацького роду Булюбашів. Навчалася в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат.

Дружив з Михайлом Старицьким

Батько Миколи Віталій був двоюрідним дядьком Старицького. Коли в 12 років Михайло осиротів, Лисенки прийняли його у свою сім’ю.

Микола й Михайло потоваришували й зберегли дружбу впродовж життя. Навіть закохалися в одну дівчину — Теклю, яка приїхала в гості до сусідів Лисенків. Усе обійшлося без конфлікту та ревнощів — за словами Михайла Старицького юнаки вирішили разом створити для неї «гімн чи оду» (тут і далі слова Старицького про Лисенка цитовані з часопису «Кіевская старина», №12, 1903).

Навчався на біолога

Талант до музики в Лисенка був з дитинства, у дев’ять років він навіть видав свій перший твір «Полька». Та хлопець не одразу зосередився на творчості як професії — спочатку Микола рухався в напрямку науки. У 1859-му закінчив гімназію в Харкові й тоді ж разом зі Старицьким вступив на природничий факультет Харківського університету.

Коли сім’я Лисенків переїхала до Києва, обидвоє перевелися до Київського вишу. Там же Микола захистив дисертацію на тему «Розмноження ниткових водоростей» і здобув ступінь кандидата природничих наук.

Лисенко – батько української класичної музики

Так його називали ще за життя. Він започаткував свідомий національний напрям в українській музиці, і сам рухався ним до кінця. Композитор збирав фольклор, засновував і керував хорами, створював власні аранжування народних пісень, писав романси, зокрема на вірші Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших.

Лисенко написав музичні твори, які стали українською класикою — «Ніч яка місячна» на слова Михайла Старицького, «Боже, великий єдиний» Олександра Кониського, «Вічний революціонер» Франка, опери на основі гоголівських «Різдвяної ночі» й «Тараса Бульби» та багато інших.

З 1862-го Микола Лисенко також організовував щорічні виступи пам’яті Тараса Шевченка, які вилилися у нову форму — змішаного концерту. На них композитор представляв фрагменти з вистав за творами поета, обробки пісень, власні та композиції інших авторів, ще й виконував одразу дві функції: піаніста й хорового диригента.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
536 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити