Za Победу

Закоханий у Крим: 230 років від дня народження Петра Кеппена

2 березня 2023
Закоханий у Крим: 230 років від дня народження Петра Кеппена

230 років тому, 2 березня 1793 року, народився видатний вчений, кримовед, академік Петро Іванович Кеппен – німець за походженням, росіянин за духом, уродженець Харкова, закоханий у Крим.

Петро Іванович Кеппен народився 19 лютого 1793 року в Харкові у родині лікаря, запрошеного до Росії з Німеччини разом з іншими 30 лікарями у 1786 році. Кеппену довелося рано розпочати трудову діяльність, вже 14 років він вступив до Харківської губернської кресленої, де набув придатних йому згодом навичок у черченні планів і карт. Одночасно зі службою Кеппен навчався в підготовчому класі Харківського університету. Дослужившись до першого чину, він залишив службу і в 1810 році вступив до Харківського університету, який закінчив у 1814 році за юридичним факультетом. Після закінчення університету Кеппен переїхав до Петербурга, де почав працювати у міністерстві внутрішніх справ. Наприкінці 1821 року через посилену політичну реакцію він залишив службу. У своїй автобіографічній записці Кеппен писав про це так: «Обставини і самий дух часу змінилися – настав час містицизму, який мені ніколи не був по нутру. Я зважився залишити службу для того, щоб з молодою допитливою людиною (А.С. Березіним) вирушити в подорож Європою». Повернувшись у 1824 р. до Петербургу, він став посередником між слов'янськими вченими та Росією. У 1825-1826 роках Кеппен видавав журнал «Бібліографічні аркуші», який мав об'єднати слов'янський світ, посередником між іншими слов'янськими країнами і російською читаючою публікою і наукою. У журналі брали участь як російські автори, і насамперед сам редактор, так і корифеї тодішньої зарубіжної слов'янської літератури і науки.

У березні 1829 р. П. І. Кеппен переїхав до Криму на запрошення Х. Х. Стевена, засновника Нікітського ботанічного саду. Ставши помічником Стевена, Кеппен продовжував свої поїздки між Волгою і Дністром. Зібрав великий матеріал з географії та природної історії цих місць. Видав також у 1830-ті рр. ряд робіт з виноробства на Південному березі Криму і шовководства в Росії.

У 1833 р. М. С. Воронцов доручив П. І. Кеппену обстежити гірську частину Таврійського півострова і забезпечив фінансування цієї роботи. Воно проводилося протягом трьох років. Результатом стала фундаментальна праця «Про старожитності Південного берега Криму і гір Таврійських» («Кримська збірка»), видана в Санкт-Петербурзі в 1837 р. Цю книгу, з першим докладним переліком античних і середньовічних фортець, значною працею з археології та стародавньої архітектури Південного частини Гірського Криму, порівнюють з періодами.

У 1834 р. він був відкликаний до Петербурга для занять статистикою. Статистика як прикладна галузь знань у той час тільки зароджувалася, поряд з демографією, наукою про закономірності відтворення населення. Він пишався тим, що вдалося «виконати два важливих для статистики Росії бажання: обчислення простору по губерніях і долях і зібрання повних списків населеним місцям в імперії». 1843 р. був обраний академіком, брав участь у створенні та діяльності Імператорського Географічного Товариства, виданні Товариством Генеральної карти Росії та Географічного словника, «Етнографічної карти Росії» (1851 р.). Це був перший опис народів, які проживали в Російській імперії. У 1861 р. П. І. Кеппен видав «Хронологічний покажчик матеріалів для історії чужорідців Європейської Росії», який став основою для «Географічно-статистичного словника Російської імперії» (під редакцією П. П. Семенова (Тян-Шанського) в 1863-1885 рр. За 54 роки активної діяльності Кеппен написав і видав понад 120 наукових робіт.

Помер Петро Іванович 4 червня 1864 р. у своєму маєтку «Карабах» (Крим) і похований у сімейній усипальниці Кеппенов, покоїться поруч з дружиною Олександрою Федорівною (урожд. Аделунг), дочками та іншими членами його великого сімейства в кипарисовому гаю над морем.

Глава Республіки Крим у своєму telegram написав:

«Широта інтересів Петра Івановича вражає: історія та археологія, демографія та статистика, сільське господарство, етнографія та топоніміка. Кеппен був одним із засновників Російського географічного товариства. Його праця «Етнографічна карта Європейської Росії» отримала високу оцінку наукової спільноти не тільки в нашій країні, а й за кордоном».

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1256 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити