Масляна іде: як слов'яни весну закликали

За тиждень до Великого посту українці починали святкувати Масниці – проводи зими і зустріч весни. Це свято, яке тривало тиждень, щовечора збирало молодь на вечорниці, а дорослі вигадувади свої веселощі. Сьогодні, у перший день Масляної, ми розповімо про всі традиції цього свята.

МАСЛЯНИЙ ТИЖДЕНЬ  

Щороку свято Масляної у слов'ян припадає на різний час і відзначається рівно за тиждень до Великого Посту. Масові народні гуляння та пісні - головна ознака свята. У 2023 році Масляна відзначатиметься з 20 по 26 лютого.19 лютого 2023 — М’ясопусна неділя, а 26 лютого 2023 — Сиропусна неділя або Прощена неділя​. За традицією Масляна святкується тиждень. Кожен день Масляного тижня є символічним:

Понеділок – ГОСТІ: у перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.

Вівторок –  ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях. 

Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування млинців.

Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.

П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.

Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму. 

Неділя - ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.

«ВСЕЇДНИЙ» ТИЖДЕНЬ

На Лівобережжі тиждень перед Масляною зветься «рябий», бо в середу і п’ятницю треба постувати. «Всеїдним» же зветься попередній тиждень, бо весь тиждень за церковним уставом можна їсти скоромне.

Масляна складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом» у «широкий» четвер і «прощальна неділя». «Не завжди котові масляна!»

МАСЛЯНА ЗА СТАРОДАВНІМИ ТРАДИЦІЯМИ

Масляна — це останній тиждень перед Великим постом. На перший день масляної, в «м’ясопустну» неділю, за стародавнім звичаєм готувався холодець з свинячих ніжок; тому цей день ще називався «ніжкові заговіни».

На Слобожанщині хлопці та дівчата, після вечері на «ніжкові заговіни» збирають зі столу кістки, виходять на подвір’я, стають під коморою і кидають кістками у ворота. Існує повір’я, що хто в цей вечір не докине від комори до воріт свинячою кісткою, той до Великодня не доживе.

Заміжні жінки увесь цей тиждень справляють «колодку». В понеділок зранку вони збираються в корчмі «колодкувати». Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю — це колодка. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що колодка народилася. Купують горілки, сідають за стіл навколо колодки, п’ють і поздоровляють одна одну з народженням.

Потім жінки розходяться, а колодка залишається в шинку до наступного дня. Так гуляють до суботи, бо ж у понеділок колодка народилась, у вівторок христилась, у середу похрестили, в четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу плачуть. Розуміється, ніхто за нею не плакав, а пили й гуляли однаковісінько — як при «народженні», так і при «смерті»...

СПРАВЛЯННЯ КОЛОДКИ

Крім цього, в понеділок на Масляній заміжні жінки ще ходять по домах, де є дорослі хлопці або дівчата, і прив’язують матерям колодку до ноги. Це кара за те, що не оженили синів чи не повіддавали дочок впродовж останніх м’ясниць. Все це робиться з жартами та сміхом.

Дівчата теж в’яжуть колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.

МЛИНЦІ ТА ВАРЕНИЧКИ

Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Оладки та млинці — ритуальна страва слов’ян ще з язичницьких часів. Ця обрядова їжа вважається старими людьми необхідною для породіль, хворих людей, нею частували одне одного при народженні дитини, при поминанні померлих. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.

Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив.  Ті українці, які ретельно дотримуються всіх звичаїв, протягом усього тижня, кожного дня, варять вареники.