Шлях до Рейхстагу. Бойові подвиги Василя Шатілова

Фото з вільних джерел

17 лютого виповнюється 121 рік від дня народження легендарної людини – Василя Шатілова. Саме його бійці захопили Рейхстаг і поставили над ним Прапор Перемоги. Наша редакція розповість цікаві факти про життя Героя Радянського Союзу, який до кінця життя зберігав пам'ять про подвиги радянських солдатів.

Бойовий шлях

Василь Митрофанович Шатілов народився в 1904 році у Воронезькій області. Закінчив земську школу, працював в літній час в полі, взимку — лісорубом. Службу в армії розпочав з 1924 року. Через чотири роки закінчив закавказьку піхотну школу і в 1938 році — академію ім. М. В. Фрунзе. У тому, що він став військовим, була якась закономірність, бо стати захисником Вітчизни шанувалося священним обов'язком. І він пройшов важкий шлях від солдата до генерала.

«... В пам'яті у всіх подробицях постала Неділя 22 червня 1941 року, день, який ніби Вогняною рисою пройшов через життя людей мого покоління. Я як би знову побачив обличчя моїх товаришів, почув їхні голоси, прочитав в їх очах ті ж почуття і думки, які тоді захопили все моє єство: гнів і рішучість, впевненість, що ворог жорстоко і скоро поплатиться за своє віроломство», - так писав про перший день війни Василь Шатілов в свій книзі «А до Берліна було так далеко». Війна застала Василя Митрофановича на Південному фронті на посаді начальника штабу дивізії.

У роки Великої Вітчизняної війни він був командиром 150-ї стрілецької Ідрицької ордена Кутузова II ступеня дивізії, бійці якої 1 травня 1945 штурмом оволоділи Рейхстагом і поставили на ньому Прапор Перемоги. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 травня 1945 року за вміле керівництво дивізією, зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками генерал-майору Шатілову Василю Митрофановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Крупиці історії

Василь Шатілов був одним з тих, хто після війни всіма силами намагався зберегти справжню історію битв. Він щиро засмучувався, коли бачив неточності в історичних текстах. Розповідаючи про війну, Василь Митрофанович неодмінно говорив: "Почекай-но хвилинку, я візьму свою фронтову карту і «талмуд». «Талмудом» колишній командир 150-ї Стрілецької Дивізії називав великий загальний зошит, де останні бої його з'єднання в Берліні були розписані не тільки по годинах, але і в ряді моментів навіть і по хвилинах.

Олександр Кочуков для газети «Червона зірка»:

«Одного разу я застав Василя Митрофановича за чаєм. Поруч з ним сидів Герой Радянського Союзу Мелітон Варламович Кантарія. Зазвичай веселий, по-кавказьки гострий на язик, він здався мені в той раз похмурим і небагатослівним. Та й генерал Шатілов не дуже люб'язно зустрів мене.

- Що-небудь сталося? - з порога запитав я у господаря.

- Сталося, - пробурчав Василь Митрофанович, а потім пояснив: - брошурку про штурм Рейхстагу приніс Кантарія. Каже, годину тому купив у газетному кіоску.

- Виявили якісь неточності?

- Якби неточності. Грубі помилки, спотворення історичних подій. Ось вирішили з Мелітоном лист в «Червону зірку» написати».

Надалі Василь Шатілов написав кілька книг про події, яким став свідком на полях битв. У 1980-х роках був у редколегії патріотичного літературно-мистецького альманаху «Подвиг». Автор творів про Велику Вітчизняну війну: «Прапор над рейхстагом», «А до Берліна було так далеко», «Прапороносці штурмують рейхстаг».

Живі і правдиві картини війни, описані Василем Митрофановичем Шатіловим, відновлюють образи безпосередніх учасників боїв, живе втілення бойової співдружності народів нашої країни. Цьому пряме підтвердження той факт, що Прапор Перемоги поставили росіянин і грузин.