Кримське небо Сергія Корольова
12 січня 2023 року виповнюється 116 років від дня народження вченого, який вивів людство в космос. Сергій Корольов - радянський творець космічних кораблів. Багато сторінок його життя і наукової діяльності пов'язані з Кримом. Сьогодні ми згадаємо, як півострів став плацдармом для відкриттів вченого.
Береги Коктебеля в долі вченого
Перша зустріч Сергія Корольова з Кримом відбулася в 1927 році. 20-річний студент аеромеханічного факультету Московського вищого технічного училища-кузні інженерів Радянської країни-брав участь у Всесоюзному зльоті планеристів в Коктебелі. До рекордів юнакові було ще далеко. Додому з Коктебеля Сергій повертався, сповнений рішучості: досить йому ходити в учнях. Треба будувати планер і літати на ньому!
У 1929 році апарат, названий «Коктебелем», привезли на черговий зліт. Спочатку поїздом з Москви до Феодосії. Випробовувати машину зголосився сам Костянтин Арцеулов, легенда вітчизняної авіації, відкривач унікальних висхідних потоків Узун-Сирта. Прославлений льотчик високо оцінив якості «Коктебеля» і довірив зліт молодому конструктору. Повернувшись до Москви, Корольов отримав диплом інженера і разом з ним пілотське Свідоцтво. Так почалася історія великого конструктора.
«Корольовські» об'єкти
Коли говорять про космічну програму СРСР, завжди згадують Крим. Відгомони того часу, коли тут, на півострові, розташовувався головний вузол зв'язку з Землею, залишилися досі. Такі об'єкти називають тут саме «корольовськими». Це гора Климентьєва (Узун-Сирт) в Коктебелі, де Сергій Корольов всього лише випробовував свій перший планер, і полігон в селищі шкільне Сімферопольського району, де під керівництвом Сергія Корольова кращі трактористи СРСР тренувалися управляти місяцеходом, сидячи перед телевізійними екранами.
Цілком зрозуміло, що і вся грандіозна система станцій космічного стеження в Криму з циклопічними ажурними конструкціями тарілок, які зараз лише служать декораціями до фантастичних фільмів, створювалася під керівництвом Сергія Корольова. Саме тут видно наскільки було повне життя Сергія Корольова, як успішного вченого.
Протягом усього недовгого життя Королева Крим уособлював для нього найрадісніші події: перші кроки в небо, освоєння місячного простору, нечасті відпустки, проведені біля моря. Окремо стоїть відвідування «Артеку». Влітку 1965 року Всесоюзний піонерський табір святкував зустріч з «небожителями». У московському будинку-музеї Корольова зберігається буклет «Артек», на якому космонавт № 1 написав: «Ми були на цьому святі!» Разом з Гагаріним залишили автографи Корольов та інші учасники.
Високі досягнення
З 1946 головний конструктор ракетно-космічної техніки. Під керівництвом Корольова запущений перший в світі штучний супутник Землі (1957) і виведений на орбіту перший в світі космічний корабель з людиною (Ю.А. Гагарін) на борту (1961). Корольов як головний конструктор здійснював загальне технічне керівництво роботами за першими космічними програмами і став ініціатором розвитку ряду прикладних наукових напрямків, що забезпечили подальший прогрес у створенні ракет-носіїв і космічних апаратів. Золота медаль ім. К.Е.. Ціолковського АН СРСР (1958). Ленінська премія (1957). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом "Знак Пошани", медалями.
У 1966 АН СРСР заснувала золоту медаль ім. С. П. Королева для студентів вищих навчальних закладів. У Москві, Житомирі та ін. містах споруджені пам'ятники вченому, створені меморіальні будинки-музеї в Житомирі, Москві і на космодромі Байконур, його ім'я носить Самарський авіаційний інститут. Ім'ям Королева названий таласоїд на Місяці.