#СловоДня ГАЗЕТА

Слово «газета» будь-якій людині знайоме з самого дитинства і асоціюється виключно з друкованими виданнями. Але як «газета» стала саме газетою? Пропонуємо це дізнатися в нашій рубриці #СловоДня.

Значення слова

Газета — друковане періодичне видання, що виходить під постійною назвою. Прообразом газет вважають давньоримські рукописні зведення новин. Ще Юлій Цезар почав публікувати «діяння сенату», а потім «щоденні суспільні діяння народу». Римські газети представляли собою глиняні дощечки, на яких записували хроніку подій.

Перша газета «La Gazette»

30 травня 1631 року, у Франції вийшла газета під назвою «La Gazette». Незабаром це слово увійшло в усі європейські мови, але згодом в більшості з них було витіснене іншими позначеннями. Так, у французькій мові замість gazette прижилося journal, в англійському — newspaper, в німецькому — zeitung. Навіть у сучасному італійському вживається назва друкованих видань giornale, а не gazzetta. Російська мова зберегла запозичене слово, а з російської мови воно потрапило до польської, української та білоруської.

Перший номер «La Gazette» містив новини двотижневої давності з Риму, Праги, Константинополя. Пізніше тематикою видання стали торгівля, війна, придворна хроніка, дипломатичні вісті. Тираж не перевищував 1200 примірників. Газета виходила раз на тиждень на чотирьох сторінках, а наприкінці року видавався збірник випусків за весь минулий рік.

Видання La Gazette проіснувало майже три століття, аж до 1915 року і стало уособленням першого періодичного видання. Туди навіть інкогніто писав статті король Людовик XIII, причому не тільки політичні, а й замітки про свої військові походи і був, по суті, першим військовим журналістом.

Венеціанські газети

Але, варто зауважити, що французька «La Gazette» назвою своїм зобов'язана венеціанцям.

У XVI столітті Республіка випускала власні карбовані монети, на яких зображувалася сорока, чия назва італійською мовою звучить, як Gazza (газу). У народі монетку стали ласкаво називати «Газета» (gassetta). Купити за таку монетку можна було тільки рукописні повідомлення з новинами, так звані avvisi. Вважається, що саме у Венеції були утворені перші бюро зі збору інформації — прообрази інформаційних агентств — і виникла професія журналіста.

Газети у Росії

У Росії першою газетою прийнято вважати рукописні «вістові листи», що з'явилися з 1613 року за часів царювання Михайла Федоровича. Вони також називалися «стовпці», так як писалися стовпцями на приклеєних один до іншого аркушах, довжиною кілька сажень. Пізніше вони були названі на європейський манер — «куранти». Основу змісту «вістових листів» складали переклади з іноземної преси та донесення російських дипломатів і купців з-за кордону.

Згідно радянському ГОСТу-газета «листове видання у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання».

У наші дні слово газета міцно увійшло в лексику російської мови, і бере участь в утворенні нових лексем. Так, в радянську епоху з'явилися слова стінгазета, радіогазета тощо. І у наші дні, незважаючи на зменшення ролі паперових носіїв інформації, назва періодичних видань не здає своїх позицій — і ось у російській мові з'являється, наприклад, термін інтернет-газета.