#СловоДня - «ВОЛЮНТАРИЗМ»

У знаменитому фільмі «Кавказька полонянка», який, напевно, пам'ятають всі є уривок, в якому Юрій Нікулін говорить: «...це як його волюнтаризм!». На що йому відповідають: «В моєму будинку не виражатися». І тоді у героя Нікуліна виникає питання що ж він сказав. Що ж таке «волюнтаризм» і чому у фільмі попросили не виражатися розповімо в нашій новій рубриці #СловоДня.

Значення слова

Походжуе  волюнтаризм від лат. voluntarius - вольовий. У російській мові може означати:

• Прагнення реалізувати бажані цілі без урахування об'єктивних обставин і можливих наслідків;
• Ідеалістичний напрямок у філософії, що приписує Божественної або людської волі основну роль у розвитку природи і суспільства;
• політичну позицію, згідно з якою всі форми людського об'єднання повинні бути добровільними настільки, наскільки це можливо;

Якщо говорити по-простому, то волюнтаризм - це спроба домогтися якоїсь мети без урахування власних можливостей і реальних обставин.

«Кавказька полонянка» і волюнтаризм

Давайте знову повернемося до фільму «Кавказька полонянка». Епізод згаданий на початку статті, здається просто кумедним моментом з випадково використаним складним словом, але насправді все глибше.
Даний епізод фільму-найтонший політичний гумор. Саме по собі слово нічого смішного не містить. Знімали «Кавказьку полонянку» в 1966-67 роках. Тобто в той час, коли тільки-тільки пішов Хрущов і прийшов Брежнєв. У той час, нова влада постійно лаяла попередню. Так, Хрущов лаяв Сталіна за «культ особистості». А самого Хрущова лаяли вже за Брежнєва за той самий волюнтаризм. Був навіть введений спеціальний термін - «економічний волюнтаризм». Відповідно, в ці роки слово «волюнтаризм» так сильно увійшло в лексикон ЗМІ, так прожужжало вуха простим громадянам, так їм набридло, що Гайдай вміло обіграв цей момент, прирівнявши «волюнтаризм» до нецензурної лайки.

Хрущовський волюнтаризм

В економіці волюнтаризм позначає довільні рішення в господарській практиці, які нехтують об'єктивними умовами і науково обгрунтованими рекомендаціями. Саме в такому значенні це слово офіційно вживалося в СРСР в 1964-1985 роках для оцінки діяльності Микити Сергійовича Хрущова.
Два типових волюнтаристських проекту Хрущова-освоєння цілини і вирощування кукурудзи по всій країні. У цих проектах Хрущов керувався, скоріше, мрією і амбіціями, ніж реальною економічною доцільністю. Навіщо витрачати неймовірні ресурси на цілину? Освоєння цілини часто проводилося непродумано, модернізація відповідної інфраструктури істотно затримувалася, росли ризики опустелювання освоєних земель.
Яким чином вирощувати теплолюбну кукурудзу в Східному Сибіру? Спроба масового впровадження кукурудзи на основі американського досвіду також не увінчалася успіхом, хоча саме з цього часу Кукурудза увійшла в число сільськогосподарських культур, найбільш поширених в СРСР. Ці нюанси не бралися до уваги, а тому волюнтаристські проекти Хрущова виявилися провальними і критикувалися в середині 60-х.
Так званий волюнтаризм Хрущова простежувався і в його зовнішньополітичному курсі. Досить згадати ексцентричну поведінку першого секретаря ЦК КПРС під час його виступу на Генасамблеї ООН в 1960 році, коли він стукав кулаком по трибуні.