ua
ua ru
7 років після «кінця світу»: як кримчани пережили блокаду і що їх відрізняє від жителів України?
Об'єктивний погляд
25 листопада 2022
3 Коментаря

Ось уже кілька днів поспіль жителі України переживають те, що пережили кримчани ще 7 років тому. По українській енергосистемі завдано чергового удару. Він виявився найважчим з моменту атак по критичній інфраструктурі – без світла залишилися цілі регіони.

Жорстока енергетична блокада Криму з боку України

20 листопада 2015 року стало передоднем енергетичної блокади Криму з боку України. У цей день сім років тому невідомі підірвали дві опори ЛЕП в Херсонській області, по яких передавалася електроенергія в Крим. Енергоживлення півострова продовжилося за рахунок решти двох ліній. На підприємстві «Укренерго» заявили про критичний характер пошкоджень. Однак той день і найближчу ніч Крим пережив без аварійних відключень. Але вже до ночі 22 Листопада півострів залишився без світла учасники енергетичної блокади так і не дали бригадам приступити до усунення пошкоджень.

Замість цього звалилася ще одна ЛЕП, але українські активісти заявили, що це сталося від вітру. Без світла в Криму залишилися майже два мільйони споживачів. Влада півострова заявили про введення режиму надзвичайної ситуації і в терміновому порядку стали шукати альтернативні джерела енергії.

Але жителі півострова і тоді проявили єдність, рівно таке ж, як в 2014 році, проголосувавши за возз'єднання з Росією!

Побудований в найкоротші терміни енергоміст «Крим – Кубань» потужністю перетоків 800 МВт, і трохи пізніше – запуск Таврійської та Балаклавської ТЕС загальною потужністю 940 МВт дозволили повністю забезпечити півострів власною генерацією.

«Поточний обсяг енергоспоживання Криму близько 1000-1100 МВт, а загальний ресурс, з урахуванням запуску нових об'єктів і енергомосту з Кубані – 2070 МВт», – заявив Володимир Путін в ході старту другої черги ТЕС 18 березня 2019 року.

При цьому президент зауважив тоді, що дані наведені без урахування непостійної вітрової та сонячної генерації, а також мобільних ГТЕС.

Вчасно кримчани відчайдушно блокади енергетики билися за кожен кіловат. Кримчани ні на мить не засумнівалися у своєму виборі, і разом з Росією всі перешкоди, які чинили півострову українська влада, вдалося подолати.

Кримський блекаут пішов до України

У середу більша частина України залишилася без світла. Причиною стали удари по енергетичній інфраструктурі країни. За словами фахівців, цього разу були виведені з ладу підстанції з найбільш високою напругою – 750 кВ, що відповідають за перекидання електроенергії між областями країни.

Таким чином, єдина енергосистема України фактично перестала існувати. Чи зможе Київ її відновити і як проблеми в енергетиці позначаться на ЗСУ?

Усі атомні електростанції України, а також велика частина ТЕС, ТЕЦ і ГЕС були тимчасово відключені в середу. Про це повідомляє Міненерго України. Крім того, велика частина регіонів на суміжних з Росією територіях залишилася без електро і водопостачання, у багатьох населених пунктах фіксуються аварії.

При цьому самі українці далекі від єдності з цього питання. Багато користувачів, дивом зарядивши мобільні телефони, насамперед стали записувати свої відеозвернення Зеленському і його команді, але ці громадяни – сміливці. Адже українці, що залишилися, просто бояться це зробити, пам'ятаючи про долі тих, хто висловив невдоволення. Незважаючи на те, що Україну вважають європейською країною, там повсюдно практикуються публічні тортури і покарання – людей прив'язують до стовпів, б'ють у транспорті, переслідують, не кажучи вже про те, що багато хто просто безслідно зникли…

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Артур
25.11.2022

карма карма, разве это я, берег выбераю???

Fedor
25.11.2022

бумеранг очень злой

Penelopa
25.11.2022

Цікава стаття!!!

Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+