ua
ua ru
Кінець Чорнобильської АЕС: 22 роки тому почалися роботи по зупинці третього енергоблоку
Сторінки історії
15 листопада 2022
0 Коментарів

Багато людей вважають, що Чорнобильська атомна електростанція зупинила свою роботу в 1986 році, після жахливої аварії. Але це не так. Тільки з 15 листопада 2000 року за вказівкою президента України Леоніда Кучми розпочато підготовку по зупинці роботи третього енергоблоку.

Історія будівництва

У колишньому Радянському Союзі ядерна енергетика сприймалася як енергетика майбутнього. Вважалося, що «мирний атом» у віддаленій перспективі повністю замінить теплові та гідроелектростанції. Виходячи з цієї доктрини, уряд СРСР у червні 1966 року затвердив план поетапного введення в експлуатацію атомних електростанцій. Однією з таких АЕС мала стати Чорнобильська – перша на території Української РСР.

Чорнобильська АЕС розташована на території України в 110 км від Києва і в 16 км від кордону з Білоруссю. Будівництво першої черги Чорнобильської АЕС почалося в 1970 році, для обслуговуючого персоналу поруч було зведено місто Прип'ять. 27 вересня 1977 перший енергоблок станції з реактором РБМК-1000 потужністю в 1 тис. МВт був підключений до енергосистеми Радянського Союзу. Пізніше вступили в дію ще три енергоблоки, щорічне вироблення енергії станції становило 29 млрд кіловат-годин. Передбачалося, що АЕС компенсує дефіцит електроенергії, що мав місце в 60-70-х роках в центральних регіонах України.

Аварія 9 вересня 1982 року

За весь час свого існування Чорнобильська атомна електростанція пережила дві аварії. Перша – про неї широкій публіці практично нічого не відомо-мала місце 9 вересня 1982 року. Напередодні, в ході пробного пуску реактора першого енергоблоку виконали плановий ремонт. Але щось пішло не так, і зруйнувалася тепловиділяюча збірка. Стався аварійний вибух технологічного каналу № 62-44, що деформував графітову кладку активної зони. В результаті стався викид значної кількості радіоактивних речовин в реакторний простір. Таких наслідків ця аварія не мала б, спрацюй аварійний захист, і якщо протягом 20 хвилин після розриву каналу, що дуже довго, реакторну установку не утримували б на потужності 700 МВт.

Аварія зачепила і реакторний простір другого енергоблоку, в який було викинуто близько 800 кг води. Остання, випаровуючись, спровокувала різке підвищення тиску, внаслідок чого виявилися видавлені гідрозатвори, і парогазова суміш з реакторного простору кинулася під дзвін мокрого газгольдера. Потім, змішавшись з радіоактивною парогазовою сумішшю з реакторного простору першого енергоблоку, вона через спорожнений гідрозатвор блоку №2 вирвалася у вентиляційну трубу, а звідти в атмосферу. Радіоактивні речовини забруднили досить велику територію. Щоб ліквідувати наслідки цієї аварії, знадобилося близько трьох місяців ремонтно-відновлювальних робіт. Однак повертати до життя канал № 62-44 не стали. Назавжди був виведений з роботи і примикає безпосередньо до нього ділянку активної зони.

Катастрофа 26 квітня 1986 року

Після аварії 1982 року, проектувальники розробили і реалізували заходи щодо запобігання подібних ситуацій, проте вже через чотири роки на ЧАЕС трапилася така масштабна катастрофа, в порівнянні з якою перша аварія може здатися дрібним інцидентом з незначними наслідками.

У ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС проводилися випробування турбогенератора. Планувалося зупинити реактор (при цьому планово була відключена система аварійного охолодження) і заміряти генераторні показники. Безпечно заглушити реактор не вдалося. О 1 годині 23 хвилини на енергоблоці стався вибух і пожежа.

У перші дні після катастрофи ліквідатори працювали на Чорнобильській АЕС без необхідних засобів захисту і, отримавши несумісну з життям дозу радіоактивного опромінення, незабаром померли. Так звана активна стадія аварії тривала 10 діб, протягом яких відбувалися надзвичайно інтенсивні викиди радіоактивних елементів.

«Об'єкт Укриття»

Щоб запобігти подальшому поширенню радіації, зруйнований вибухом реактор наприкінці 1986 року накрили спеціальною інженерною спорудою, що здобула популярність як об'єкт «укриття». Його також називають «саркофагом». Він зводився в умовах радіації, що несли пряму загрозу здоров'ю і життю будівельників. Об'єкт «Укриття», що проектувався з 20 травня по 20 серпня 1986 року, являє собою найбільшу в світі споруду, яку будували з використанням дистанційних методів.

Ударні темпи робіт не могли не позначитися на їх якості. Технології дотримувалися не до кінця і не у всьому.

З роками старий саркофаг став приходити в непридатність, і виникла необхідність накрити його новим. Будівництво останнього почалося в 2007 році. Об'єкт назвали «новий безпечний конфайнмент» або просто «аркою», так як він являє собою ізоляційне арочне спорудження. Спочатку планувалося завершити його в 2012-2013 роках, але через недостатнє фінансування ці терміни відсунулися на кілька років. В кінці листопада 2016 року «арку» насунули на будівлю реактора, а остаточно здали його в експлуатацію тільки 10 липня 2019 року.

Що стосується Чорнобильської атомної електростанції в цілому, то було прийнято рішення її закрити. Терміни виведення енергоблоків з експлуатації були затверджені Верховною Радою та Радою Міністрів Української РСР 17 лютого 1990 року. Після того, як 11 жовтня 1991 року на другому енергоблоці виникла пожежа, керівництво УРСР розпорядилося зупинити її негайно. Через два роки планувалося закрити перший і третій енергоблоки, але уряд, що стала на той момент, незалежної України продовжував експлуатацію ЧАЕС. Тільки під тиском світової громадськості остаточне рішення про виведення станції з експлуатації все ж було прийнято.

Починаючи з листопада 2000 року, в процесі підготовки до зупинки, потужність станції поступово зменшувалася. 15 грудня був організований телеміст Чорнобильська АЕС-Національний Палац «Україна», під час якого президент Леонід Кучма віддав наказ назавжди зупинити роботу станції. І тут же, в прямому ефірі, був повернутий ключ аварійного захисту на реакторі третього енергоблоку, і ЧАЕС перестала генерувати електроенергію.

Тим часом, процес виведення станції з експлуатації не можна вважати завершеним. Згідно із затвердженим графіком, це має відбутися тільки в 2064 році. До цієї дати реактори будуть перебувати в законсервованому стані, поки не знизиться їх радіоактивність.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+