Німеччина знову хоче змінити Європейський союз

Канцлер ФРН Олаф Шольц виступив з низкою ініціатив щодо реформування Євросоюзу. Так, він запропонував співдружності з часом відмовитися від права вето з низки питань на користь принципу простої більшості голосів. Політик також підтримав ідею про створення Європейського політичного співтовариства, в рамках якого країни ЄС повинні вести більш тісний діалог з партнерами за межами Союзу.

Хто повинен увійти до Співдружності

На його думку, туди повинні бути включені Західні Балкани, Україна, Молдова і згодом Грузія з перспективою подальшого присвоєння їм членства. До того ж, на думку Шольца, співдружності не завадила б і власна єдина система протиповітряної оборони (ППО). Однак експерти вважають, що пропозиції канцлера не зустрінуть широкої підтримки в ЄС, особливо по частині вето, так як багато країн вважатимуть це порушенням своїх прав.

Стримане ставлення

Варто зазначити, що деякі запропоновані Олафом Шольцем ініціативи не нові. Так, ідея скасування права вето вже висловлювалася раніше прем'єр-міністром Італії Маріо Драгі. На засіданні Європарламенту на початку травня він заявив, що принцип одностайності повинен бути подоланий в питаннях, що стосуються зовнішньополітичних рішень.

Кількома днями пізніше за цю ініціативу висловилася і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. На її думку, одностайність в деяких ключових областях безглуздо.

Перспектива подальшого скорочення застосування права вето не зустрічає беззастережної підтримки серед європейських країн. Так, прем'єр-міністр Чехії Петро Фіала на прес-конференції за підсумками переговорів з Олафом Шольцем 29 серпня заявив, що республіка "дуже стримано ставиться до цього (пропозиції поступової відмови від права вето. - ред)".

Не зустріла свого часу широкого схвалення і ініціатива про створення Європейського політичного співтовариства, запропонована Макроном 9 травня. Зокрема, її розкритикував президент Литви Гітанас Науседа. На той момент він розцінив цю ідею як небажання проявити політичну волю для того, щоб надати Україні статус кандидата в члени ЄС.

Ускладнить роботу

Обурення цією ініціативою в інтерв'ю The Financial Times 10 травня висловив і глава МЗС України Дмитро Кулеба. Він заявив, що Київ не буде погоджуватися на альтернативні варіанти і не стане миритися, якщо ЄС відмовиться прийняти країну до своїх лав.

У багатьох випадках принцип консенсусу ускладнює роботу ЄС, тому зрозуміло, що Шольц хоче більш мобільного прийняття рішень, спростити механізм і зробити його більш гнучким. Тому що в ЄС немає єдності з багатьох питань і дуже часто пропонуються протилежні рішення з принципових питань типу протистояння Росії, що не влаштовує великі країни Співдружності, орієнтовані на проамериканський курс.

Створювати таку систему завжди дорого і важко, тому що вона повинна бути ешелонованою: тобто повинні бути Системи ближньої дальності, потім середньої і великої дальності, як ми бачимо на прикладі РФ і Білорусії. До того ж виникне необхідність у підготовці величезної кількості кадрів, що теж вимагає фінансових витрат. Тому те, що запропонував Шольц, звучить гордо, але далеко від реальності.