Знесення радянських пам'ятників: для чого Эстония руйнує пам'ять про переможців?
Вчора Естонія на кілька годин перекрила кордон з Росією на пункті пропуску Нарва – Івангород, залишивши росіян і естонців по обидві сторони без пояснень. За цей час був демонтований танк-пам'ятник Т-34 і відвезений у військовий музей Віймсі. Рішення перенести монумент не підтримали не тільки 80% городян, які вважають себе росіянами, але і мер міста Катрі Райк. Для цього до пам'ятника була стягнута поліція, а щоб громадяни не повторили перформанс рижан, які виклали 77 рядів квітів в день річниці Перемоги, закритий Міст Дружби.
Стерти пам'ять
Естонська влада знищує не просто єдиний пам'ятник воїнам-визволителям Великої Вітчизняної війни-монумент «Танк Т-34», що зберігся на території Республіки. Таллінн намагається стерти пам'ять про те, як радянський народ брав неприступний «залізний бар'єр» групи армій «Північ» у 1944 році, де на 50-кілометровій ділянці фронту німецька ставка зосередила близько 100 тисяч солдатів і офіцерів, понад 100 танків, сотні гармат. Прорив цього найпотужнішого рубежу зайняв у червоноармійців сім місяців. Вермахт не врятувала багатосмугова оборона «Пантера» з розвиненою системою траншей і ходів, десятками дзотів і дотів, як і елітні підрозділи нацистів.
Пам'ятник поставлений в пам'ять про форсування радянськими військами річки Нарва 25 і 26 липня під час наступальної операції Ленінградського фронту. Тоді Червона армія завдала поразки угрупованню противника, розширивши плацдарм на Лівому березі Нарви. Своїм наступом радянські війська сприяли розвитку успіху 3-го Прибалтійського фронту на Тартуському напрямку. Наступна за цією подією тартуська операція Червоної армії почалася 10 серпня і завершилася 6 вересня. Символічно, що саме в цей час 78 років тому Прибалтійський фронт розрізав з'єднання вермахту в Естонії та Північній Латвії силами 1-ї ударної, 67-ї і 53-ї арміями.
Колоніальна демократія
Напередодні подій міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що якщо хтось із іноземців, які отримали посвідку на проживання (ВНП), вирішить виступити проти демонтажу радянських пам'ятників, то документ про проживання анулюють. Такі принципи демократії проголошує колоніальна влада. А дискримінація переважної кількості громадян давно вже стала основним інструментом державної політики Республіки.
Ганебна спроба Талліна зберегти обличчя, закривши кордон з Росією, - ще одна монета в скарбничку ненависті до власного населення. Але майбутня криза і відповідні заходи Росії можуть запросто позбавити діючих чиновників крісел, як це сталося з прем'єрами Британії та Італії, яким довелося подати у відставку.