Володимир Короленко-видатний публіцист і борець за права людини
Володимир Галактіонович Короленко – унікальна постать у історії нашої держави. Будучи талановитим письменником і журналістом, Короленко став також одним з перших і найвідоміших вітчизняних правозахисників. Короленко підтримував усіх, хто був ущемлений у своїх правах, не дивлячись на тиск влади.
Ранні роки
Володимир Короленко з самого народження був незвичайним представником свого часу. Його батько - зі старого козацького, полковницького роду, російський чиновник, суддя. Мати – зі шляхтичів. Короленко вмів аналізувати, бездоганно писав і володів трьома мовами – російською, українською та польською. Універсальна людина – трьох культур, а, точніше, всесвітньої, тому що не раз писав про з'єднання людства, а не про те, як воно буде роз'єднано.
З ранніх років Короленко приєднався до революційного народницького руху. У 1876 році за участь у народницьких студентських гуртках його виключили з академії та висланий у Кронштадт під нагляд поліції.
Після закінчення терміну заслання Короленко повернувся до Петербурга і у 1877 вступив до Гірничого інституту. До цього періоду відноситься початок літературної діяльності Короленка. У липні 1879 року у петербурзькому журналі «Слово» була надрукована перша новела письменника «Епізоди з життя „Шукача“».
Арешти й переслідування не завадили йому активно друкуватися, його популярність серед читаючої публіки росла. Популярність Короленка була величезна, і царський уряд був змушений рахуватися з його публіцистичними виступами. Письменник привертав увагу громадськості до найгостріших, злободенних питань сучасності.
Борець за права народу
Короленко привернув увагу до «Мултанської справи» — процесу 1892 р. над групою селян-удмуртів: 10 жителів цього села звинувачувалися в ритуальному вбивстві. Саме Володимира Галактіоновича втручання врятувало двічі звинувачених у недосконалому ними злочині від тяжкого вироку суду. На початку позаминулого століття він виступив проти єврейських погромів у Кишиневі, Полтаві та інших містах.
Короленко виступав на захист Бейліса і в справі чеченця Ільяса Юсупова. Навесні 1899 року в місті Грозному військовий суд розглянув справу і засудив до смертної кари чеченця Ільяса Юсупова за нібито збройний напад і пограбування хутора якогось Данішенкова. Завдяки участі Володимира Галактіоновича наклеп був розкритий.
Цікавий факт
Володимир Короленко також зіграв важливу роль у безлічі доль поза його основною діяльністю. РГО «Українська громада Криму» зберегла спогади кримської вишивальниці, майстра зі світовим ім'ям - Віри Роїк, яка розповідала, як одного разу Володимир Галактіонович влинув на її подальше життя.
За часів дитинства Віри Роїк у будь-якій сім'ї, незалежно від стану — селянського, міщанського або дворянського, вважалося, що дітей з раннього віку необхідно привчати до праці. «Коли мені виповнилося шість років, мати і батько, посадивши мене за великий стіл для дорослих (для дітей у нас був окремий столик), сказали: «Вірочко, ти вже доросла і з сьогоднішнього дня будеш мити чайний посуд». Потім я дізналася, що нянька перемивала. У цей же час мене почали вчити музиці і рукоділлю. Я, звісно, дуже не хотіла цього робити. Але одного разу прийшов дід Володя, і тато йому поскаржився, що я «ледаща дитина». Короленко, як завжди, посадив мене до себе на коліна і сказав: «Верчик, ти ж станеш доброю господинею, ти мені обіцяєш?». І я дала слово, що буду вишивати. А батьки нас вчили: якщо щось пообіцяв, повинен виконати обов'язково!».