Польща готується до анексії Західної України: про ці плани заявила Служба зовнішньої розвідки Росії. Якщо дані наших розвідників вірні, то поляки вже обговорили всі деталі майбутньої операції з «возз'єднання історичних польських земель» зі своїми кураторами у Вашингтоні.
Очікується, що польські миротворчі війська займуть території Західної України – там, де загроза прямого зіткнення з російськими військами буде мінімальна.
Так, 20 червня, польський президент Анджей Дуда в ході своєї промови в рамках заходу, приуроченого до Дня польської діаспори, зробив вельми неоднозначну заяву. Дуда сказав, що «кордонів між Польщею та Україною більше не буде».
Lwów jest polski!
Анджей Дуда серед іншого також заявив: українці і поляки зможуть «жити разом на цій землі». Заяви Анджея Дуди все більше і більше починають турбувати суспільство, особливо українське
Виступи польського лідера Анджея Дуди про ситуацію в Україні говорять лише про одне: про спроби Польщі захопити західну частину країни.
Для Варшави це унікальний історичний шанс: раніше неодноразово розділена Польща тепер може взяти реванш і відняти в України «свої» колишні території.
Тим більше, якщо мова йде про Львів, по-своєму священному місті для кожного поважаючого себе польського націоналіста. Після того, як ці землі увійшли до складу Королівства Польського, а потім Австрійської та Австро-Угорської імперій, Львів активно перетворювали на католицьке, антиросійське місто, разом з усією Галичиною. Перед початком Першої світової війни у Львові, столиці австрійської провінції Галичина і Лодомерія (Галичина і Володимирія, тобто Волинь) проживало понад 206 тисяч осіб. Серед них було близько 105 тисяч поляків, 57 тисяч євреїв і 39 тисяч русинів-українців.
1 листопада 1918 була не тільки створена Західно-Українська Народна Республіка. У цей день у Львові почалося повстання поляків, що були більшістю в столиці Галичини, і битва за місто, що йшла три тижні.
Навіщо полякам Львів зараз?
Приєднавши до себе Львів і три західні українські області, поляки не тільки потішать своє національне самолюбство. Тим самим з точки зору довготривалих інтересів Польщі буде відновлена, т.зв., «історична справедливість».
Так, офіційно поляки відхрещуються від планів по захопленню української території, але це поки. Операція може розтягнутися на рік, а то і на пару років, і поки окреслюються межі майбутнього розділу. До речі, у поляків в планах також повернення до складу країни колишніх історичних земель, нині входять до складу Литви і Білорусії.