Переговори чи боротьба? Українська криза все сильніше розколює ЄС

Європейські країни все сильніше розходяться в думках про врегулювання українського конфлікту, констатує Le Monde. Якщо країни Балтії разом з Польщею і Великобританією хочуть продовження військових дій до повної поразки Росії, то західноєвропейські держави наполягають на завершенні військової операції шляхом переговорів двох сторін, поки ситуація не стала ще більш ризикованою. До чого призведе ця біполярність ЄС?

Напруженість між європейськими країнами та США

Питання про цілі союзників Києва у військовій операції в Україні вже викликало напруженість у відносинах зі Сполученими Штатами, і в даний момент розколює Європу навпіл. Цей розкол тільки посилився після недавньої ремарки Еммануеля Макрона про прагнення "не принижувати Росію" у світлі все ще малоймовірних переговорів. З одного боку, країни Балтії, Польща, а також Великобританія виступають за продовження військових дій з перспективою — нехай і віддаленої — поразки Росії. З іншого боку, Франція, Німеччина та Італія, які дотримуються більш помірної лінії, прагнуть одночасно допомогти Україні і домовитися з Москвою про припинення вогню.

Прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас стала однією з яскравих фігур в «войовничому» таборі. Для неї, як і для її колег з країн Балтії або Польщі, мета підтримки України повинна бути в тому, щоб розгромити Росію і дозволити Києву повернути втрачені за останні вісім років території, включаючи Крим, навіть якщо це на сьогоднішній день здається практично неможливим. На думку Каллас, чия сім'я пережила радянські репресії, не може бути й мови про те, щоб вести діалог з Володимиром Путіним.

Сприйняття ризиків

Після трьох місяців бойових дій балтійські столиці вже не соромляться позначати свої розбіжності із Західною Європою, пише газета. Еммануель Макрон, Олаф Шольц і Маріо Драгі дотримуються діаметрально протилежного підходу. На їхню думку, необхідно підтримувати відкритий канал зв'язку з президентом Росії, щоб спонукати його до переговорів про припинення вогню і мирної угоди в надії на довгострокову стабілізацію ситуації в Україні і відновлення архітектури європейської безпеки, зруйнованого війною.

Для цих трьох лідерів питання не стоїть про повну поразку України, але і повну поразку Росії без прямого втручання Заходу малоймовірно, незважаючи на постачання зброї українцям. Ось чому, на думку Парижа, Берліна і Риму, слід продовжувати розмовляти з Володимиром Путіним, щоб війна не затягнулася і не з'явився ризик повного знищення України.

«Існує очевидна різниця в сприйнятті ризиків», — міркує колишній міністр закордонних справ Іспанії і декан Школи міжнародного бізнесу в Парижі Аранча Гонсалес. З її точки зору, «близькість до Росії, присутність російськомовних меншин і історична приналежність до радянського блоку пояснюють войовничий тон столиць Балтії та Східної Європи по відношенню до Москви».

Спочатку країни ЄС продемонстрували єдність в питанні введення санкцій проти Росії, але через ризик загрузнути в конфлікті сьогодні сприяє активізації дискусій.