ua
ua ru
Переяславська рада: про що писав гетьман царю російському
Історична пам'ять
8 червня 2022
0 Коментарів

8 червня 1648 року гетьман Богдан Хмельницький написав листа російському царю Олексію Михайловичу з проханням про прийняття українців під захист Москви. Через 6 років відбулося возз'єднання України з Росією. Завдяки цій історичній події українцям вдалося зберегти свою національну ідентичність, а не згинути у війні з поляками.

«Хочемо царя православного ...»

Під час правління Олексія Михайловича зв’язки між Москвою та Києвом значно  посилилися, царський уряд намагався залучити на свою сторону не тільки українських церковних ієрархів. Духівник самодержця, архідиякон Чудова монастиря Арсеній Суханов, неодноразово бував в Києві, де виконував треби, організовував придбання потрібної літератури і одночасно виконував дипломатичні доручення Олексія Михайловича. У 1651 році, після жорстокої поразки козацького війська під Берестечком, Богдан Хмельницький почав замислюватися про приєднання до Московського царства.

 Втім, подібні думки відвідували гетьмана і раніше. Так, 8 червня 1648 року він звернувся до Олексія Михайловича з пропозицією вступити в боротьбу за польський престол, обіцяючи при цьому допомогу за все запорізького війська. Для забезпечення постійної допомоги Україні потрібна була підтримка іншої сильної держави. Богдан Хмельницький цілком логічно розраховував, що цей «найтихіший» самодержець не буде занадто вже допікати народ, який і так «волить йти під царя єдиного православного».

«Під високу руку»

З пропозиціями про приєднання Богдан Хмельницький звертався до майбутнього «старшого брату» неодноразово. У 1653 році становище на Україні погіршився настільки, що залишалося або перейти під чужий протекторат, або підкоритися Польщі, а значить - розпустити козацьке військо. Останній варіант найменше влаштовував жителів України: за що тоді кров православну проливали?!

Участь Росії в українських справах йшла поступово. Російська дипломатія, тиснула на Польщу, змушувала останню тримати в резерві значні військові сили, які, при відсутності загрози з боку Росії, могли бути кинуті на Україну. У Варшаву з Москви в 1653-році вирушило посольство з вимогою не порушувати права православного населення і припинити гоніння на православну церкву. Подальші події, які привели до Переяславської ради 8 січня 1654 року, добре відомі.

Козацька вільна держава

Правове становище України в складі Росії було оформлено так званими Березневими статтями («Статтями Богдана Хмельницького») незабаром після рішення Переяславської ради. Ці статті склав в двох варіантах сам Богдан Хмельницький. Згідно Березневим статям населення України визнавало верховну владу російського государя іта зобов'язувалося служити всім його наступникам «на віки», але при цьому Україна зберігала майже всі інститути і права самостійної держави.

Перш за все, зберігався республіканський лад і вільне обрання гетьмана: 2Щоб Військо Запорізьке саме між себе гетьмана обирали і його царській величності сповіщали». На Україні зберігалася склалася фінансова і податкова система. Спеціально обмовлялося, що російські воєводи не мають права збирати податки. Втім, потрібно відзначити, що всю другу половину XVII ст. податки з України не надходили до російської скарбниці, навпаки, з державної скарбниці на Україну постійно повинні були посилати кошти. Березневі статті визначали і наявність самостійних українських судових властей: «Щоб своїми правами звужується, ... щоб ні воєводи, ні боярин, ні стольник в суди військові не вступали».

Деякі формальні обмеження самостійності України зводилися до наступного: з відома царя встановлювався розмір грошової платні виборній владі (гроші йшли з військової скарбниці). Цар санкціонував земельні дарування. Гетьман мав інформувати Москву про посольства, що прибувають до нього, і про досягнуті в ході переговорів результати. Погодьтеся, це не схоже на вічне рабство і цілком можна сказати, що саме завдяки Олексію Михайловичу Україна збереглася як така. Те, що сьогодні прийнято вважати найбільшою помилкою в історії української держави, за фактом стало єдиним способом її врятувати від Польської агресії. До речі, подальші події в історії козацтва довели, що вибір був зроблений правильний.

 

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+