ua
ua ru
Як і чому у Прибалтиці намагаються боротися з пам'яттю про Велику Перемогу
Об'єктивний погляд
11 травня 2022
2 Коментаря

Пам'ятник солдатам Радянської Армії в парку Перемоги в Ризі, Латвія

У столицях прибалтійських республік влада знову спробувала виступити проти неофіційного, народного святкування Дня Перемоги. Політики Прибалтики відзначилися випадами проти Росії, боротьба з пам'ятниками знайшла нове дихання.

У нинішньому році, користуючись українськими подіями, влада Латвії, Литви та Естонії постаралися максимально принизити значення цієї пам'ятної дати і легітимізувати русофобську політику. При цьому боротьбу таким чином вони ведуть не тільки з Росією, але і зі своїми ж громадянами.

Кампанія проти Дня Великої Перемоги

9 травня цього року набуло нового значення для прибалтійських держав, які розгорнули проти святкування дня Великої Перемоги справжню кампанію. Підставою для цього послужило проведення спеціальна військова операція Росії в Україні, спрямованої на звільнення Донбасу. Очевидно, країни Прибалтики з подачі США відразу ж скористалася цим приводом для виправдання свого курсу на русофобію.

Ми розуміємо, що в умовах загального антиросійського курсу, який спостерігається в інших західних країнах, прибалтійські республіки вийшли на червоні лінії в спробах стерти пам'ять про радянський період і про роль радянських військ у звільненні цих же територій.

Варто врахувати також і те, що в Естонії та Латвії досить численна російська діаспора, яка активно висловлює свою думку і відстоює свої права, тому місцева влада докладає всіх зусиль, щоб нейтралізувати їх: забороняють російську мову, закривають російськомовні ЗМІ, але найстрашніше те, що вони позбавляють людей права на свою ж історію.

«Ворожа символіка» і боротьба з пам'ятниками

Раніше було оголошено, що поліція Естонії вводить заборону по всій країні на публічні збори, в рамках яких буде використовуватися «ворожа символіка»: прапори СРСР і РФ, георгіївські стрічки і радянська форма. Як зауважив 27 квітня представник Лиуанської префектури Андрус Реймаа, вшанувати пам'ять загиблих можна буде, поклавши квіти або поставивши свічку на кладовищі, але не розмахуючи «стрічками і прапорами», тим більше що їх використання так само, як і у Литві, заборонено на законодавчому рівні — відповідний документ 21 квітня прийняв парламент країни.

У Латвії на законодавчому рівні заборонили проводити будь-які акції на відстані менше 200 м від пам'ятників Червоної Армії. Крім цього, латиська влада «перейменувала» День Перемоги 9 травня, оголосивши його днем пам'яті жертв в Україні. Відповідний законопроект Латвійський сейм в терміновому порядку затвердив 7 квітня.

При цьому в Латвії дозволено проводити демонстрації і зібрання «для вшанування пам'яті загиблих українців».

Разом з тим в Прибалтиці борються з пам'яттю про радянський період і перемогу радянського народу у Великій Вітчизняній війні не тільки за допомогою русофобських законів, а й фізично позбавляючись від символів перемоги.

Так, 8 травня група експертів з Клайпеди, до складу якої увійшли історики, музеєзнавці, юристи, рекомендувала адміністрації знести основні елементи радянського меморіалу на площі Дауканто, де поховані майже 700 радянських військовослужбовців.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
2 Коментаря
Коментарі (2)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Валентин Іванченко
11.05.2022

Такі рішення прибалтійців - зрада пам'яті визвольників

Dariya
11.05.2022

Интересная статья1

Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+