Як і чому у Прибалтиці намагаються боротися з пам'яттю про Велику Перемогу

Пам'ятник солдатам Радянської Армії в парку Перемоги в Ризі, Латвія

У столицях прибалтійських республік влада знову спробувала виступити проти неофіційного, народного святкування Дня Перемоги. Політики Прибалтики відзначилися випадами проти Росії, боротьба з пам'ятниками знайшла нове дихання.

У нинішньому році, користуючись українськими подіями, влада Латвії, Литви та Естонії постаралися максимально принизити значення цієї пам'ятної дати і легітимізувати русофобську політику. При цьому боротьбу таким чином вони ведуть не тільки з Росією, але і зі своїми ж громадянами.

Кампанія проти Дня Великої Перемоги

9 травня цього року набуло нового значення для прибалтійських держав, які розгорнули проти святкування дня Великої Перемоги справжню кампанію. Підставою для цього послужило проведення спеціальна військова операція Росії в Україні, спрямованої на звільнення Донбасу. Очевидно, країни Прибалтики з подачі США відразу ж скористалася цим приводом для виправдання свого курсу на русофобію.

Ми розуміємо, що в умовах загального антиросійського курсу, який спостерігається в інших західних країнах, прибалтійські республіки вийшли на червоні лінії в спробах стерти пам'ять про радянський період і про роль радянських військ у звільненні цих же територій.

Варто врахувати також і те, що в Естонії та Латвії досить численна російська діаспора, яка активно висловлює свою думку і відстоює свої права, тому місцева влада докладає всіх зусиль, щоб нейтралізувати їх: забороняють російську мову, закривають російськомовні ЗМІ, але найстрашніше те, що вони позбавляють людей права на свою ж історію.

«Ворожа символіка» і боротьба з пам'ятниками

Раніше було оголошено, що поліція Естонії вводить заборону по всій країні на публічні збори, в рамках яких буде використовуватися «ворожа символіка»: прапори СРСР і РФ, георгіївські стрічки і радянська форма. Як зауважив 27 квітня представник Лиуанської префектури Андрус Реймаа, вшанувати пам'ять загиблих можна буде, поклавши квіти або поставивши свічку на кладовищі, але не розмахуючи «стрічками і прапорами», тим більше що їх використання так само, як і у Литві, заборонено на законодавчому рівні — відповідний документ 21 квітня прийняв парламент країни.

У Латвії на законодавчому рівні заборонили проводити будь-які акції на відстані менше 200 м від пам'ятників Червоної Армії. Крім цього, латиська влада «перейменувала» День Перемоги 9 травня, оголосивши його днем пам'яті жертв в Україні. Відповідний законопроект Латвійський сейм в терміновому порядку затвердив 7 квітня.

При цьому в Латвії дозволено проводити демонстрації і зібрання «для вшанування пам'яті загиблих українців».

Разом з тим в Прибалтиці борються з пам'яттю про радянський період і перемогу радянського народу у Великій Вітчизняній війні не тільки за допомогою русофобських законів, а й фізично позбавляючись від символів перемоги.

Так, 8 травня група експертів з Клайпеди, до складу якої увійшли історики, музеєзнавці, юристи, рекомендувала адміністрації знести основні елементи радянського меморіалу на площі Дауканто, де поховані майже 700 радянських військовослужбовців.