36 років катастрофі на Чорнобильській АЕС
26 квітня відзначається День пам'яті загиблих в радіаційних аваріях і катастрофах. Цей день приурочений до річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ліквідація наслідків тієї катастрофи зажадала безпрецедентної для мирного часу мобілізації сил і засобів. Сьогодні наша редакція нагадає про ті події.
Перша Українська АЕС
З тієї пам'ятної ночі, 26 квітня 1986 року, минуло 36 років. Все далі й далі йде в історію трагедія на Чорнобильській АЕС –трагедія, рівної якій людство не знало. Аварія на Чорнобильській АЕС розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію атомної енергетики. У роботах з ліквідації аварії були задіяні понад 600 тис. осіб з усього Радянського Союзу.
Чорнобильська АЕС-перша українська станція такого типу, розташована на півночі України в Київській області біля кордону з Білоруссю на березі річки Прип'ять. Будівництво першої черги станції (перший і другий енергоблоки) було розпочато в 1970 році, експлуатація почалася в 1977 році. Друга черга (третій і четвертий енергоблоки) була побудована в 1983 році. Будівництво третьої черги (п'ятий і шостий енергоблоки) завершено не було.
Станом на квітень 1986 року експлуатувалися чотири енергоблоки з реакторами РБМК-1000 сумарною генеруючою потужністю 4000 МВт, станція на той момент була найпотужнішою в СРСР.
26 квітня 1986 року о 1:23:59 в ході проведення проектних випробувань на четвертому енергоблоці стався вибух, повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблоку частково обрушилася, на даху реакторного відділення і машинного залу виникла пожежа, ліквідована до 5 години ранку. В результаті аварії в навколишнє середовище було викинуто приблизно 380 млн.Кюрі радіоактивних речовин. Під час вибуху загинула одна людина, ще одна померла вранці від травм, 28 осіб з числа пожежників і персоналу станції загинули протягом наступних місяців від гострої променевої хвороби.
Низка пожеж
Для ліквідації наслідків аварії в 1986 році і в наступні роки було задіяно 600 тисяч осіб. Основним завданням ліквідаторів було зниження викидів з реактора, дезактивація забруднених територій і будівництво бетонної захисної споруди навколо 4-го блоку (об'єкт «Укриття»). Його зведення було завершено 30 листопада 1986 року.
23 травня 1986 року в кабельних тунелях приміщень ГЦН і шахт опускних трубопроводів внаслідок короткого замикання виникла пожежа, що тривала близько 7 годин. У гасінні пожежі брали участь 286 пожежників, які отримали значні дози опромінення.
11 жовтня 1991 року при зниженні обертів турбогенератора № 4 другого енергоблоку для подальшого його зупинки виникла пожежа в машинному залі. Пожежу було ліквідовано через 6 годин. Реактор залишався в підконтрольному стані, значущого викиду радіоактивних речовин в атмосферу не було.
25 квітня 2001 року станція була реорганізована в Державне спеціальне підприємство «Чорнобильська АЕС», ДСП з 2005 року перебуває під управлінням МНС України.
2-й енергоблок був зупинений після аварії 1991 року, 1-й – 30 листопада 1996 року. Остаточно ЧАЕС перестала виробляти електроенергію 15 грудня 2000 року, коли був назавжди зупинений 3-й енергоблок. З цього дня підприємство працює над зняттям енергоблоків з експлуатації, утилізацією радіоактивних відходів та будівництвом над 4-м енергоблоком нового безпечного конфайнменту, покликаного замінити об'єкт «Укриття».
Подвиг ліквідаторів
Багато дози радіації призводять до смерті. Саме таку болісну смерть від радіації прийняли учасники ліквідації Чорнобильської катастрофи. Першими з них були герої – пожежники, які гасили палаючий реактор відразу після вибуху. Більшість з них померли від радіаційних опіків і гострої променевої хвороби протягом наступних 14 днів.
Зі спогадів ліквідаторів:
Нам належало працювати в приміщеннях четвертого реактора. Було поставлено завдання-побудувати дві стіни з мішків з цементним розчином. <...> Ми стали заміряти рівень радіації. Стрілка дозиметра відхилялася вправо і зашкалювала. Дозиметрист переключив прилад на наступну градуювання шкали, при якій знімаються більш високі рівні радіації. Стрілка як і раніше відхилялася вправо. Нарешті вона зупинилася. Зробили виміри в декількох місцях. В кінці підійшли до протилежної стіни і виставили штатив для виміру до отвору. Стрілка зашкалила. Ми вийшли з приміщення. Внизу порахували середній рівень радіації. Він становив сорок рентген на годину. Підрахували час роботи – він становив три хвилини.
Люди ціною своїх життів і здоров'я врятували світ від глобальної екологічної катастрофи. Передати словами те, що вони зробили, можна з граничною точністю всього одним словом – подвиг. Він не має аналогів в історії людства.