У якому столітті українська мова виникла насправді?

Російська та українська мови, які мають спільне коріння, на перший погляд здаються дуже схожими. Але це не так. Насправді у них більше відмінностей, ніж здається, одна це не відміняє спільне культурне коріння.

Одне коріння

Як відомо, українська та російська мови відносяться до однієї групи східнослов'янських мов. Вони мають спільну абетку, схожу граматику і значну лексичну одноманітність. Проте, особливості розвитку культур українського і російського народів привели до помітних відмінностей їх мовних систем.

Перші відмінності між російською і українською мовою виявляються вже у алфавіті. В українському алфавіті, оформилася в кінці XIX століття, на відміну від російської не використовуються літери Ёё, Ъъ, Ыы, Ээ, але є Ґґ, Єє, Іі, Її, яких немає в російській.

Як наслідок – невластива для російської мови вимова деяких звуків української мови. Так, відсутня у російській мові літера «Ї» звучить приблизно як «Йи», «Ч» вимовляється більш твердо, як в білоруському або польською, а «Г» передає гортанний, фрикативний звук.

Близькі мови?

Сучасні дослідження показують, що українська мова ближче іншим слов'янським мовам - білоруська(29 спільних рис), чеська і словацька (23), польська (22), хорватська і болгарська (21), і лише 11 спільних рис вона має з російською мовою.

Деякі лінгвісти на підставі цих даних ставлять під сумнів об'єднання російської та української мови в одну мовну групу.

Статистика свідчить, що лише 62% слів є спільними для російської та української мов. За цим показником російську мову щодо українського знаходиться лише на п'ятому місці після польського, чеського, словацького і білоруського. Для порівняння можна помітити, що англійською і голландською мовами за лексичним складом схожі на 63% - тобто більше, ніж російська та українська.

Гра смислів

Незважаючи на те, що в російській і українській мовах досить багато загальних слів, і ще більше слів схожих за звучанням і написанням, вони часто мають різні семантичні значення.

Візьмемо, наприклад, російське слово «иной» і споріднене йому українське слово «інший». Якщо за звучанням і написанням ці слова схожі, то їх зміст відрізняється.

Більш точною відповідністю українському слову «другой» в російській мові буде «інший» - воно дещо формально і не несе такої емоційної і художньої виразності, як слово «иной».

Ще одне слово - «жаль» - в обох мовах ідентичне у написанні та вимові, але відрізняється у семантичному значенні. У російській мові воно існує як предикативне прислівник. Основне його завдання – висловлювати співчуття з приводу чого-небудь, або жалість до кого-небудь.

В українській мові, вживаючись як прислівник, слово «шкода» має подібним змістом. Однак воно може бути також іменником, і тоді його смислові відтінки помітно збагачуються, стаючи співзвучними таким словами як скорбота, гіркота, біль. «Ой настала шкода туга по всій Україні». У такому контексті це слово в російській мові не використовується.