Світла пам’ять про Вадима Роїка

Фото: ІА "Крим сьогодні"

11 вересня 2020 року - трагічний день, який назавжди залишиться в пам'яті «Української громади Криму». Помер Почесний член РОО «Української громади Криму» Вадим Михайлович Роїк. Сьогодні ми втратили надійного друга і вірного товариша. Вадим Михайлович шанував і підтримував українську культуру в Криму.

Вадим Михайлович Роїк народився 29 вересня 1938 року в тихому старовинному містечку Лубни Полтавської області в родині службовців. Він дуже гарно пам'ятав воєнні роки в рідному місті та навіть встиг присвятити цьому книгу, яка вийде вже після його смерті.

Уже після війни родина переїхала на Кавказ, а після цього вже до Криму. Його історія успіху почалася вже на півострові. Працюючи виконробом-будівельником, Вадим Михайлович ніколи не міг і уявити, що його життя якимось чином може бути пов'язане з авіацією. Однак в 1966 році він подав документи до відділу кадрів Сімферопольского об'єднаного авіазагону на претендував начальника капітального будівництва та був прийнятий в колектив.

Життя і діяльність Вадима Михайловича Роїка дійсно можна назвати особистим внеском у розвиток цивільної авіації в Криму. Окрім численних подяк і грамот, Вадим Михайлович був нагороджений медаллю «Ветеран праці». Указом Президента України від 2 грудня 1995 році йому, одному з перших, було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник транспорту України».

Вадим Михайлович Роїк – автор книги-автобіографії «Минуле завжди поруч зі справжнім», де він описав свій життєвий шлях, висловив подяку людям, друзям та колегам, з якими йому довелося працювати, долати труднощі, створювати і будувати.

В 1982 – 1984 р. Вадим Михайлович Роїк керував групою радянських фахівців «Авіація», яка проводила реконструкцію міжнародного аеропорту «Хосе Марті» на острові Куба. Після повернення до України в 1985 р. Вадим Михайлович Роїк працював в Кримському територіальному агентстві повітряних повідомлень, яке об’єднав агентства з продажу квитків в усіх містах Криму.

Також він багато уваги приділяв пам'яті своєї мами Віри Сергіївну Роїк, яка померла в жовтні 2010 р. Натхнений своєї місією, він співпрацював з «Українською громадою Криму» плідних чотири року. Вадим Михайлович Роїк завжди був незмінним ініціатором виставок та різних творчих акцій в пам'ять про Віру Сергіївну. Останній рік свого життя він постійно нагадував друзям та знайомим, що майбутній рік для сім'ї Роїк ювілейний, бо навесні буде відзначатися вже 110-а річниця з дня народження Віри Сергіївни.

Неможливо навіть уявити, скільки привніс добра Вадим Михайлович Роїк до життя оточуючих його людей. Це непоправна втрата для кожного члена Української громади! Вадим Михайлович Роїк став для нас всіх наставником і супроводжував весь шлях розвитку нашої громади.

Його довге життя було наповнене важливими і значущими подіями. Чудова, мудра та добра людина – таким його знала родина та численні друзі. Світле ім'я Вадима Михайловича Роїка назавжди залишиться в пам'яті людей.

Ми глибоко сумуємо і висловлюємо співчуття родині та близьким людям цієї чудової людини – Вадима Михайловича. Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в серцях його рідних і близьких, всіх, хто знав і цінував цю мудру і добру людину.